У лікаря Любові Малої (зліва) за плечима — сотні наукових праць і величезна медична практика, а у Катерини Гордєйчук — тисячі літрів надоєного молока.
Першими жінками із Золотими зірками були не політики і співачки, а лікарка та доярка
Чим же прославилися вони?
Винесла з поля бою сотні поранених — а потім потрапила до списку «2000 видатних науковців ХХ століття»
Доктор медичних наук, професор, талановитий кардіолог Любов Мала із Харківщини звання Героя України удостоїлася всього за 4 роки до смерті, майже у 90. Довголіття їй було дароване, вочевидь, за ту кількість врятованих життів, що має у своєму «професійному» арсеналі ця жінка.
20–річною вона потрапила на фронт. На той час уже мала медичну освіту і навіть невеличкий досвід роботи лікарем–терапевтом у селі Петровеньки на Луганщині. Працювати довелося заступником начальника з адміністративно–медичної роботи евакогоспіталю, заступником начальника лікувального відділу Харківського військового округу. Під час війни дивом вдалося вижити самій і допомогти сотням поранених. Набутий досвід став запорукою успішного подальшого навчання у Харківському медичному інституті. Згодом були численні дисертації, звання кандидата медичних наук, професора, члена Академії наук України. Ім’я Любові Малої входить до видання «2000 видатних науковців ХХ століття», яке підготували у Кембриджі. Вона є автором 26 монографій і понад 500 наукових робіт, власником аж 21 патенту на винаходи!
Наразі замикає ряд жінок–героїнь народний депутат Надія Савченко, яка перебуває за гратами через звинувачення в організації терористичного акту на перших осіб держави.
Авторитет жінки у професійній сфері несподівано додав їй ваги і в тодішньому політичному житті: вона була довіреною особою кандидата в Президенти України Леоніда Кучми. За іронією долі, нею вона стала якраз у той час, коли цей же Президент їй першій серед жінок присвоїв звання Героя України (1999 рік).
З 8–го класу — на фермі, бо вважала працю великим достоїнством
А наступна українська героїня Катерина Гордєйчук на фоні нагороджених ректорів–директорів вирізнялася своєю професією. Адже працювала дояркою в одному з колгоспів Сімферопольського району Криму. Вона була другим представником аграрної сфери, кого удостоїли такого звання («випередив» її голова колгоспу з Полтавщини). Яким чином жінка потрапила до списку потенційних орденоносців 1999 року, достеменно не відомо. Скромне формулювання «за досягнення найвищих у регіоні показників із надоїв молока, багатолітню сумлінну працю в сільському господарстві» не дає змоги дізнатися повну передісторію нагороди. Відомо тільки, що дояркою вона працювала з 8–го класу і входила до так званого «клубу п’ятитисячників», тобто тих, хто надоював у рік більш як по 5 000 літрів молока від однієї корови. Зараз жінка на пенсії, живе в Криму. Про нагороду згадує з надзвичайною шаною: «Ми багато працювали, бо вважали труд обов’язком, навіть великим достоїнством. Прикро, що зараз ставлення до роботи змінилося, люди стали лінивими та безвідповідальними».
Через два роки компанію їй склала оператор машинного доїння із Сумщини. Більше представниць робітничих професій серед 33 нагороджених жінок, на жаль, немає. На зміну їм прийшли спортсменки, артисти, співачки та керівники підприємств. Наразі замикає ряд жінок–героїнь народний депутат Надія Савченко, яка перебуває за гратами через звинувачення в організації терористичного акту на перших осіб держави.
