Українець, який став доктором медицини в епоху Відродження

Хлопець–сирота вступив до університету — за грош

Народився Юрій Котермак 1450 року в сім’ї бідного дрогобицького ремісника. Мати його померла, коли хлопчик був ще зовсім малим. Батько, бажаючи синові кращої долі, послав його вчитися грамоти до дяка. Підлітком Юрій став круглим сиротою, і дрогобицька влада подбала про нього — влаштувала писарчуком у Львові. Він одночасно працював та навчався — удосконалював свої знання з латини, вивчав інші мови, спілкуючись з іноземними купцями. У Львові Юрій Котермак закінчив кафедральну школу і вирішив вступати до університету.

У ХV ст. вищі навчальні заклади існували у багатьох країнах Західної Європи. Майже всі вони складалися з чотирьох факультетів: богословського, юридичного, медичного та «артистичного». Тож 1469 року, зробивши найнижчий внесок — один грош, Юрій став вивчати філософію в Ягеллонському університеті у Кракові. У 1470-му він здобув ступінь бакалавра, а 1472-го — магістра, що надавало йому право самостійно читати лекції в університеті.

Щоб продовжити навчання, молодий магістр Краківського університету готовий був іти пішки до італійського міста Болонья, батьківщини найстарішого в Європі вищого навчального закладу — знаменитого Болонського університету. Юрія вабила медицина, але за статутом він повинен був спочатку оволодіти математикою, астрономією, філософією, вдосконалити знання з латини і грецької мови, поезії та риторики.

«Все у підмісячнім світі живе за законами неба»

У Болоньї Юрій Котермак здобув ступінь доктора вільних мистецтв і одночасно студіював медицину. У списках лекторів університету зазначено, що в 1478–1482 навчальних роках він читав так звані ранкові лекції з астрономії. Наука про небесні світила і медична практика були тоді тісно пов’язані між собою. Кожен лікар мусив уміти за розташуванням зірок визначати найкращий час для операції, кровопускання, найефективнішої дії ліків. Вважали, що медик без таких знань — це щось на зразок ока, що втратило здатність бачити.

Краковом ширилась добра слава про лікаря–практика, якого називали Георгієм з Русі.

У той період Юрій Котермак створив свій перший прогноз астрономічних явищ на 1478 рік. Він розглядав вплив планет на земні події не як фатальний, а як сприятливий чи несприятливий, керувався висловом Петрарки: «Завбачене лихо менш болю несе нам…» Рукопис праці нині зберігається в Мюнхенській державній бібліотеці. У Франції, Німеччині, Угорщині переписували трактати талановитого українця, він став відомим у Європі астрономом, філософом, медиком та письменником. Але це не принесло йому статків. У листі до земляка вчений нарікав: «Що з того, що людина знає всі науки, коли вона бідна і знедолена…»

1481 року за результатами голосування Юрія Котермака було обрано ректором Болонського університету. На той час він уже отримав ступінь доктора медицини. Але найбільшу славу вченому приніс його «Юдіціум преностікон» — «Прогностичні міркування щодо поточного 1483 року магістра Георгія Дрогобича з Русі, доктора філософії та медицини». Це була перша друкована книга латинською мовою, яку він видав. Котермак не тільки подав точні розрахунки термінів подій і явищ у різних регіонах, а й зробив спробу визначення географічних координат і вперше — міст Галицької Русі, Поділля, Волощини. Вражає намагання астролога передбачити ймовірність епідемій в Італії, Франції, Польському королівстві та Сілезії, інших країнах, «якщо не буде належного забезпечення міст і необхідної обережності».

«Королівський лікар Георгіус зі Львова»

У 1486 році Юрій Дрогобич повернувся на рідну землю. Радість зустрічі була затьмарена сумними новинами: жорстокі татарські набіги спустошили Переяславщину, південну Київщину, зруйнували Київ. На жаль, учений не зміг застосувати свої знання на батьківщині. Він переїжджає до Братислави, де упродовж двох років працює в академії.

Пізніше Юрій Дрогобич викладав медицину у Краківському університеті й опікувався українськими юнаками, які там навчалися. Його лекції слухав тоді ще нікому не відомий Миколай Коперник.

Наш співвітчизник досліджував природу захворювань, виходячи з того, що люди «різного темпераменту і різної комплекції» неоднаково реагують на ті ж самі впливи. Краковом ширилась добра слава про лікаря–практика, якого називали Георгієм з Русі. Він також сам виготовляв ліки. І незабаром отримав титул «королівський лікар Георгіус зі Львова».

Юрій Котермак брав активну участь і в культурному русі тих часів. Він займався підготовкою до друку старослов’янських книг «Осьмигласник», «Часословець», «Тріодь пісна» та «Тріодь цвітна».

На жаль, після сорока літ здоров’я вченого погіршилося. «Георгіус Дрогобич помер у третій день тижня близько 23-ї години» — такий запис від 4 лютого 1494 року зберігся в одній із книг Краківської бібліотеки.

У Дрогобичі, що на Львівщині, у 1999-му встановили пам’ятник видатному землякові.

Оксана КРАВЧЕНКО.