«Тату, годі тобі «дрилювати» – сусід уже перестав на скрипці грати!» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.37 € 32.06
«Тату, годі тобі «дрилювати» – сусід уже перестав на скрипці грати!»

Фото із сайту pixabay.com.

«Тату, годі тобі «дрилювати» – сусід уже перестав на скрипці грати!»

Цей підпис одного із гуру нашого конкурсу – жителя славного волинського міста Любомля Павла Олеха – нагадав мені «бородатий» анекдот: «Уявляєш, – розповідає чоловік своєму товаришу, – вчора, третя година ночі, а тут сусід гупає кулаком у двері! Я так перелякався, що в мене дриль із рук випав...»

У такі важчі часи для країни, коли, здається, вона летить у страшну прірву – війна, високі ціни на все, ще й коронавірус прискорює це падіння – ваші листи з підписами у нашому конкурсі – ніби промінчики сонця в цю холодну пору, ніби бальзам на душу. Справжні ліки. Свідчення, що ми недаремно працюємо. Бо про таку кількість листів із позитивом мріють чи не всі редакції світу. А ми маємо!

А ще мріємо з 2022 року зробити постійною рубрику «Кохання з конверта», в якій друкували б історії вашого кохання. Повірте, воно варте того, щоб потрапити на наші сторінки. Бо кожне кохання – неповторне. Опишіть своє (43025, просп. Волі, 13, м. Луцьк, «Так ніхто не кохав», або – [email protected]) чи просто підкажіть нам адреси, де оселилась Любов. Приїдемо і розкажемо світу.

А тепер ну ж бо знову вдаримо позитивними емоціями по коронавірусу та всіх інших негараздах – і прочитаємо веселі підписи 10-го туру нашого літературного фотоконкурсу «Стоп-кадр», а потім дружно передплатимо місячник «Так ніхто не кохав» на 2022 рік!

Бо, як співає «Бумбокс», «Люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо! Тільки тоді, коли любимо ми, можемо зватись людьми!». Тож не скупіться на слово «ЛЮБЛЮ»!

 

 * * *

Нащо мені та страховка –

Хто її купляє,

Якщо кум мій дорогенький

Довгі руки має?!

* * *

Разом з кумом ми робили мій ремонт в оселі...

І тепер я сам не знаю, де вікна, де двері.

(Ольга ПЕТРОВА, м. Луцьк).

* * *

Будуєм швидко і надійно!

А охорона праці примітивна.

(Наталія НЕЛІНА, смт Вендичани Вінницької області).

* * *

Не свердли там, де не треба,

бо скоро попадеш на небо.

* * *

Перший свердлить, хоч не вміє,

другий держить, бо жаліє.

* * *

Постав, дурню, драбину, вилізь на щаблину.

Будеш дірку довбати – не боятися падати.

(Анна КОСТЮК, учениця 7-го класу, м. Ківерці Волинської області).

* * *

Техніка безпеки відпочиває.

* * *

Риштування поки підвезуть,

Виконроби потім підійдуть...

А ми тим часом впораємося вдвох:

Хоч і слабенько підсобляю,

Та друга міцно я тримаю!

* * *

Ось так-то, мабуть, не впаде,

Хіба футболочку порве.

Тримаю міцно свого друга,

адже у дрилі є напруга!

(Валентина КЛЮЧНІКОВА, м. Луцьк).

* * *

Мій товариш по роботі

так мною переймається,

щоб не впав я з висоти –

за теніску мою тримається.

(Світлана КОВАЛЬОВА, м. Луцьк).

* * *

Ось така страховка –

сильні руки та футболка!

* * *

Міцно я тебе тримаю,

а чи видержить футболка – того я не знаю.

* * *

Новий дім ми вдвох будуєм –

І ось так себе страхуєм.

* * *

Таку страховку кожен знає:

Один працює, хтось – тримає.

(Леонід ХМІЛЕВСЬКИЙ, с. Дерно Луцького району Волині).

* * *

Бачу, груба в них манера:

Не за те трима партнера.

* * *

За дурною головою

Не буде їм в житті спокою.

* * *

Працює він аж на тім боці –

Родився, видно, у сорочці.

(Микола КЛИМУК, м. Луцьк).

 

 

Майстер-клас

Та зачекай ти зі своїм «дрилюванням» –

Поглянь, яка за столом зібралась компанія.

* * *

Не чіпай, я – не коханець твоєї дружини,

Я – працівник фірми «Хазяїн на годину».

Прийшов по дзвінку – відеокамеру встановити,

А ти вже ладен мені морду набити.

* * *

Чого шарпаєш, хочеш, щоб упав?

Я ж сказав, що з цим ділом зав’язав.

* * *

Ей, друже по нещастю, досить стіну псувати.

Давай чимдуж звідси «линяти»,

Поки «рогоносець» пішов з собакою

гуляти.

* * *

За штани тримай, вони відомого бренду,

А то футболка стара – із секонд-хенду.

Може будь-якої миті порватись,

А я не Бетмен – не вмію літати.

* * *

Ану досить із себе ремонтника вдавати.

Знаю, який ти ремонтник, – лиш би я

з хати.

* * *

– Тату, годі тобі «дрилювати» –

Сусід уже перестав на скрипці грати!

* * *

Послали відеокамери міняти,

Та з такою страховкою

Нехай мер їх сам чіпляє.

* * *

– Відпусти, а то одежину порвеш,

Я твоєї жінки навіть не знаю,

Я лиш відеокамери тут чіпляю,

Бо сюдою буде їхати президентський кортеж.

* * *

Ох, і клопоту ми, комунальники,

Перед Днем Незалежності маємо:

Де лиш можна долізти – прапори чіпляємо.

Все одно на будівництві «Спостереження» зроблю І когось на крадівництві Я на камеру зловлю.

* * *

Українець в Криму намагається вивісити

свій прапор!

(Павло ОЛЕХ, м. Любомль

Ковельського району Волині).

* * *

Попри страх, таки ТіkТоk

Підключив я з успіхом,

Тож дивитися готов

Бій Джошуа з Усиком!

* * *

– Обережніше, мій брате,

Я не зможу тебе злапати,

Бо не вмію я літати!

– Ха! А я не вмію плавати!..

* * *

З тобою відвага

Й попутні вітри:

Увага, увага!

Відпускаю на «три»!

* * *

«Завжди стережись найгіршого!» –

Каже класик чи пророк:

Від смішного до трагічного

Тут всього один лиш крок...

* * *

Я страхуюсь на мільйони

І до травм давно вже звик...

– Хто там падати боронить?

– Так це ж я – твій Страховик!..

* * *

Все одно на будівництві

«Спостереження» зроблю

І когось на крадівництві

Я на камеру зловлю.

* * *

– Гей, сновидо, не йди «у нікуди»!

– Не-кри-чи-а-то-рап-том-роз-бу-диш...

(Миколай ШОСТАК, м. Луцьк).

 

 

Підсумки «Стоп-кадру» №10 (2021):

 

ІІІ місце (50 гривень призових):

Ми інструкцію дивились

з кумом разів двісті

і подумали обоє –

розберемсь на місці!

(Ольга ПЕТРОВА, м. Луцьк Волинської області).

 

ІІ місце (75 гривень призових):

На будівництві – це не в школі:

якщо не вивчив рівновагу тіл,

то, за фізичними законами,

донизу зразу полетів!

(Наталія НЕЛІНА, смт Вендичани Вінницької області).

 

І місце (125 гривень призових):

Будеш його відпускати –

Не отримаєш зарплати!

(Микола КЛИМУК, м. Луцьк Волинської області).

 

 

Тур №11 (2021):

 

 А сьогодні ми пропонуємо помізкувати над підписами до цієї доволі колоритної світлини. Щось подібне бачили? Поділіться цікавою історією.

Кожен учасник може запропонувати до 25 листопада будь-яку кількість варіантів і надіслати їх нам на адресу: 43025, просп. Волі, 13, м. Луцьк,

«Так ніхто не кохав», або на електронну – [email protected]

Увага! Не забудьте вказати свої дані, щоб отримати 250 гривень призових, якщо станете абсолютним переможцем конкурсу.

Олександр ЗГОРАНЕЦЬ, головний редактор місячника «Так ніхто не кохав»

Читайте також: «Благословіть нас…».