Курси НБУ $ 39.40 € 41.97
На кого надіються польські фермери?

Фермеру, який вивісив плакат «путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями», загрожує до 5 років тюрми.

Фото із сайту wyborcza.pl.

На кого надіються польські фермери?

До гарячих новин із східного фронту останнім часом додалися не менш тривожні: з нашого західного кордону, де блокада з боку польських фермерів набула особливо серйозного масштабу. І вони поки що відступати не збираються

Соціальні мережі сьогодні переповнені все новими й новими повідомленнями про жорсткі дії наших сусідів з-за Бугу, які перекривають залізницю, висипають зерно, навіть зупиняють автобуси.
Не залишаються осторонь цієї ситуації наші громадяни, зокрема волиняни та львів’яни, адже все це робиться в нас під боком. Тому й не можуть байдуже спостерігати  за цією непривабливою історією, якій, здається, кінця-краю не видно. Вони замислюються, хто й навіщо породив таку складну ситуацію, та ще в такий час, коли Україна знесилена десятирічною війною на Донбасі і дворічною - на Півдні.

Чи мають польські фермери блокувати українську зерно? – запитує у фейсбуці один із небайдужих громадян. І пояснює, що вони продавали своє зерно по умовно 100, українські олігархи готові продавати по умовно 60. Польському фермеру пече конкуренція: мусить теж продавати по 60. Конкурента можна усунути, заблокувавши кордон, щоб і надалі продавати по 100. Так і вчинили.

Така, на думку більшості наших співвітчизників, першопричина зернової кризи на кордоні з Польщею. 

Але чому вона виникла й чому до повномасштабного вторгнення її не було? Бо тоді Україна постачала зерно передусім у азіатські та африканські країни. А коли агресор заблокував чорноморський зерновий шлях, нам допомогла Єврокомісія, яка зняла обмеження на торгівлю з Україною.

Польські фермери не є такими сильними, як українські зерновиробники, які, до речі, представляють інтереси «голландських, німецьких чи датських компаній». Тому поляки користувалися підтримкою

Євросоюзу, звідки отримали за всі минулі роки дотаційних 74 млрд євро.

Але якщо раніше в бюджеті ЄС видатки на агросектор становили 60 відсотків, то нині – наполовину менше. Решта грошей іде на мігрантів, безпеку й екологію.

Про майбутню «смерть» заявляють не тільки польські та німецькі фермери, а й у сусідніх країнах. Тому мають претензії до Києва та Брюсселя. «Ми повинні поставити умови для України. Якщо ми не створимо цих інструментів сьогодні, Польща, напевно, не погодиться на вступ України до ЄС», – попереджав польський міністр сільського господарства у попередньому уряді Роберт Телус.

Український Кабмін, аби розрулити зернову кризу, звертався до наших зернових магнатів і пропонував вивозити свою продукцію не через польський кордон. Але, мабуть, для них неврегульований ринок сусідньої країни вигідніший, ніж втрати від простоїв у довжелезних чергах. Між тим, через польський кордон проходить, як кажуть у нашому уряді, лише всього-на-всього 5 відсотків українського експорту зерна. До речі, щоб ви знали, що не Україна продає зерно, а зернотрейдери, в яких – свої правила. 

Михайло ЛАПКІВ, журналіст, позаштатний кореспондент.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Volyn Nova.

Telegram Channel