Мати Тереза: «Віддай світу найкраще, що маєш…»

Хто ж вона, ця дивовижна жінка?

Аньєза (Агнес) Гондже Бояджіу (справжнє ім’я Матері Терези) народилася в Македонії у 1910 році. Після смерті батька мати виховувала її у дуже релігійному дусі. Тож у 18-літньому віці дівчина приєдналася до католицької ірландської місіонерської організації Сестри Лорето. У 1929-му Агнес поїхала до Індії, де стала послушницею монастиря. Обравши ім’я на честь Терези де Лізьє, покровительки місіонерів, у 1937-му вона прийняла повну обітницю черниці. Викладала англійську в монастирській школі у Східній Калькутті, але дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала. Через 10 років Тереза відчула те, що вона охарактеризувала покликанням у покликанні: «Я повинна піти з монастиря й допомагати бідним, живучи їхнім життям. Це було веління. Не скоритися йому означало б зраду віри».

«Господи, дай мені сил Утішати, а не бути втішеним, Розуміти, а не бути сприйнятим, Любити, а не бути любимим… Бо віддаючи, ми отримуємо, прощаючи, дістаємо прощення».

Вже у 1950-му Ватикан дає Терезі дозвіл на заснування чернечої конгрегації «Сестри місіонерки любові», першою вагомою справою якої стало відкриття притулку в Калькутті для тих, хто помирав. Потім було засновано заклад для догляду за хворими на проказу. А вже у 1955 році — ​перший дитячий притулок. Далі вони відкривалися в країнах Азії, Африки, Америки та США. У 1979-му Мати Тереза отримала Нобелівську премію миру з формулюванням «За діяльність у допомозі нужденній людині».

Здавалося б, постать цієї жінки, яка, нехтуючи власною безпекою, пригортала до грудей хворих та убогих, є для всіх прикладом справжнього милосердя. Але були й ті, хто піддавав сумніву щирість поривань Матері Терези. Основна претензія до її місії полягала у якості медичних послуг, які надавали у притулках. Критики стверджували, що в них нікого не рятували, навіть якщо у людини були шанси вилікуватися і вижити. При цьому самій засновниці місії робили операції на серці у найкращих європейських клініках.

Докоряли Матері Терезі й за підтримку сильних світу цього, що мали не завжди незаплямовану репутацію, і за зв’язки з тими, хто щедрими пожертвами завойовував її прихильність, «відкуповуючись» таким чином за нечесно нажиті статки. Засуджували й окремі висловлювання зі щоденників черниці, що свідчили про моменти кризи в її вірі й навіть сумніви в існуванні Бога. Забували при цьому про непосильно важкий тягар людських страждань і болю, який вона несла.

За півроку до смерті Мати Тереза зняла із себе повноваження керівника місії. Померла у 87-літньому віці 5 вересня 1997 року. На той час її справу продовжували близько 4000 сестер і 300 братів, а до роботи було залучено понад 100 тисяч волонтерів. Місії працювали у 610 осередках у 123 країнах світу.

У 2003-му Папа Іоанн Павло ІІ проголосив Матір Терезу блаженною. А минулого року Папа Франциск канонізував її як Святу Терезу з Калькутти.

«Це потрібно тільки вам і Богові…»

Розповідають, що кожен новий день Мати Тереза починала о 4-й ранку з молитви Франциска Ассізького: «Господи, дай мені сил Утішати, а не бути втішеним, Розуміти, а не бути сприйнятим, Любити, а не бути любимим… Бо віддаючи, ми отримуємо, прощаючи, дістаємо прощення».

Гімном любові й милосердя є і заповіді Матері Терези, суть яких вона сформулювала так: «Це потрібно тільки вам і Богові…»

1. Так, люди непослідовні, нерозумні й егоїстичні. І все ж люби їх!

2. Якщо ти робиш добро, люди звинуватять тебе в потаємній корисливості і себелюбстві. І все ж твори добро!

3. Якщо тебе супроводжує успіх, ти наживаєш уявних і справжніх ворогів. І все ж добивайся успіху!

4. Добро, зроблене тобою, завтра ж забудуть. І все ж твори добро!

5. Щирість і відкритість зроблять тебе уразливим. І все ж будь щирим і відкритим!

6. Те, що ти будував роками, може зруйнуватися за одну мить. І все ж будуй!

7. Люди потребують допомоги, але вони ж стануть дорікати тобі за неї. І все ж допомагай людям!

8. Віддай світу найкраще, що маєш, і натомість одержиш жорстокий удар. І все ж віддай світу найкраще, що в тебе є!

Оксана КРАВЧЕНКО