Як нам не дати розділити нас
Соціальні мережі об’єднали мільярди людей. Зменшили відстані. І це неймовірно чудово. А ще вони… роз’єднали людей
Святослав ВАКАРЧУК, лідер музичного гурту «Океан Ельзи»
Розвели по різні боки безлічі барикад успішніше за будь–яку плакатну пропаганду. І продовжують це робити кожної секунди. Коли заходимо на свої сторінки в Twitter, Facebook чи в пошук Google, ми завжди бачимо те, що хочемо. Так за нас вирішують програми, які підбирають персонально музику, фільми, політичні новини, інформацію і навіть «друзів», виходячи з наших попередніх уподобань. Це зроблено без «зловісного задуму», а просто для того, щоб ми хотіли проводити там більше часу, споживаючи, зокрема, рекламу.
Ми стаємо немовлятами в реальності. І тікаємо назад до віртуального світу.
Поступово звикаємося з тим, що все навколо — новини, інформація, «друзі» — повністю підтверджують наше особисте уявлення про світ. А раз так — значить, ми завжди праві. І коли раптом, випадково (з нашої точки зору) в реальному світі зустрічаємо когось з іншим світоглядом, то не просто не погоджуємося з ним чи нею, а точно знаємо, що ця людина неправа. Бо ж цілий світ навколо нас думає однаково! А значить, все, що інакше, — відхилення чи шизофренія. Або більше — свідома диверсія. І ось тут криється найголовніша небезпека: в якийсь момент ми вже не можемо відділити просто не прийнятну для себе точку зору не лише від невігластва, а й від справжньої інформаційної диверсії. І тоді перестаємо довіряти. Будь–якій інформації, новинам, друзям. Ми стаємо самотніми і розгубленими немовлятами в реальності. І тікаємо назад до віртуального світу. І, як наркоман, залежний від опіуму, ми тільки там почуваємося впевнено.
Але світ, у якому ми живемо, створюємо сім’ї, ходимо на роботу, вибираємо політиків у владу чи їздимо у подорожі, поки що реальний. І якщо ми не будемо залишатися «тверезими», то все, що можна, вирішуватимуть за нас і без нашої волі ті, хто свідомо використовує наші слабкості. Ми станемо повністю залежними, а отже, втратимо свободу вибору — найвищу цінність, якою нагородив нас Бог. Щоб не допустити цього, завжди пам’ятаймо — реальний світ складний, багатогранний, неоднозначний і недосконалий. І щоб зробити його кращим, не достатньо отримати 1000 лайків під своїм постом. Потрібно кожного дня працювати над собою. Відкривати реальний світ, здобувати освіту, знайомитися з людьми, вчитися розуміти та відчувати їх. Розуміти тих, хто думає інакше, ніж ми, і відрізняти від тих, хто лише дражнить нас. Відрізняти опонентів від ворогів, друзів від підлабузників. Любити близьких, рідних, співвітчизників, свою країну як місце самореалізації для усіх нас. Йти до мети, бути сильними і впевненими, завжди вимогливими до себе. І ніколи не зупинятися…
