Курси НБУ $ 28.78 € 35.21
Чумаки їздили у Крим  по сіль, а нам прислали «сіль» аж із Канади!

Волинь-нова

Чумаки їздили у Крим по сіль, а нам прислали «сіль» аж із Канади!

У протистоянні «Читачі» – «Газетярі» після 7–го туру рахунок став 4:3 на користь наших відданих друзів

Для тих, хто вперше дізнався про наш конкурс, насамперед нагадаємо

Запитання № 7:

У неї, за словами одного з найвидатніших філософів людства — ​найшляхетніші батьки. Вона — ​гордість і невичерпне багатство України. А в деяких країнах її вважали такою цінною, що, аби не розгнівити її бога–покровителя, у жертву йому приносили найкрасивішу дівчину. Більше того — ​за неї оголошували війни. Ходили в «походи» і в нас. А ще — ​вимірювали та й вимірюють зараз людські стосунки.

Бо коли її нема, можна збожеволіти. А коли не достатньо — ​серйозно захворіти. І коли її забагато — ​теж прийде недуга. А коли її більше у 333 рази — ​вона миттєво стає смертю.

Хоча з нею ми стикаємося щодня. Адже вона є в кожній оселі, тому можна і до ворожки не ходити, якщо опанувати науку гадання на ній. Але треба бути обережним — ​неоковирність, кажуть, до добра не приведе… А коли бажають добра і здоров’я — ​її ставлять на голову. У прямому і переносному значенні.

Що ж заховано у гарбузі?

Аж 152 правильні відповіді ми отримали! Тобто наша вікторина набирає обертів. Приємно, що одна з правильних відповідей надійшла навіть навіть із–за океану: «У гарбуз ви поклали сіль. Розгадували командою посольства. Тому не дивно, що правильна відповідь прийшла, коли крутили ту частину загадки, де говориться про стосунки і хтось згадав про «пуд солі з’їсти». Після цього швидко стали докупи інші частини пазла – від Піфагора до «Хліб – усьому голова». Красиве запитання – отримали масу задоволення», – написав нам від імені колективу Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді Андрій Шевченко.

Розсипати сіль, за повір’ям, означає накликати біду.

Правильно! Дякуємо! А по 100 гривень, згідно із нашим жеребкуванням, котре провела прес–секретар прокурора Волині Наталія Мурахевич, отримають Григорій Іваненко із села Печихвости Горохівського району і Олександр Панасюк із Пнівного Камінь–Каширського району. А 150 гривень – за найрозгорнутішу відповідь – ми вручимо Ользі Поліщук із Луцька (переможців просимо надіслати в редакцію копію першої і другої сторінок паспорта, а також ідентифікаційного коду).

Час оголошувати

Запитання №9:

Одразу скажемо, у нашому гарбузі сьогодні ми заховали фото. Світлину. Фотокарточку. На ній людина неймовірна. Порядна. Швидше всього, вам відома. Бо в Україні знаменита. Але її прізвище пов’язане... навіть з Януковичем – через покарання за його «любов» до зимових шапок. Хоча і з Тарасом Григоровичем також. Тим, що Шевченко. Але не через його славнозвісну шапку. Перетиналися вони в просторі, хоч фізично і не зустрічалися. Бо від кореня його прізвища залежало майбутнє українського генія. А потім завдяки генію прозвучало й прізвище нашого сучасника. Хоча знову повертаємось до Віктора Януковича, бо це стосується криміналу, а прізвищем людини зі світлини мовою «фені» називають ватажка злочинної групи. І за ним, як мінімум, плаче стаття 307 Кримінального кодексу України. Хоча наш герой – неймовірно чутлива людина, тому вже просимо у нього пробачення за те, що прочитає про себе таке не дуже приємне порівняння.

То світлину кого ми заховали у гарбузі?

Слово–відповідь треба було надіслати до 16 січня тільки у вигляді sms–повідомлення на номери: 0501354776 і 0672829775 (наприклад: «Відро», «Три яблука»).

Увага: з одного номера можна надсилати лише одне sms! Цей номер і братиме участь у жеребкуванні у розіграші призових 200 гривень, якщо правильних відповідей буде більше двох.

А ще спеціальний приз — ​150 гри­вень — ​отримає той, хто в листі на поштову адресу (43 025, Луцьк, просп. Волі, 13) чи електронну tsikava.gazeta@ gmail.com найяскравіше опи­ше, як шукав чи шукали правильну відповідь.

До зустрічі!

 

Цікаві факти

Дівчата, не забувайте про сільнички!

За образним висловом Піфагора, «сіль була народжена найшляхетнішими батьками – Сонцем і Морем». У давньому мексиканському племені ацтеків навіть існувала богиня солі, якій у день її свята приносили в жертву найкрасивішу дівчину. Вивозили на середину озера і там обезголовлювали. Вважалося, що кров жертви освячує озеро і оновлює в ньому запаси солі. Також тисячоліття тому сіль була дуже дорогою, тому через неї влаштовували війни.

У середні віки сіль коштувала так багато, що її іноді називали «білим золотом».

Існує відома крилата фраза «Пуд солі з’їсти» (спілкуватися, прожити пліч–о–пліч тривалий час). За оцінками фізіологів, сучасна людина споживає за рік близько 5 кілограмів солі, отже пуд солі (16 кг) удвох можна з’їсти за півтора–два роки. Раніше через дорожнечу продукту цей час був значно більший.

Звичайна харчова сіль у великих кількостях є отрутою – летальна доза в 100 разів перевищує добову норму споживання і становить 3 грами на 1 кілограм маси тіла, тобто для людини вагою 80 кг смертельною є доза в 240 грамів солі.

Розсипати сіль, за повір’ям, означає накликати біду.

Ворожіння за допомогою солі іменується аломантією.

Німці переконані, що коли дівчина, накриваючи на стіл, не поставила до страв сільничку, то, на жаль, це явна ознака того, що вона не зберегла для майбутнього чоловіка свою дівочу честь.