Курси НБУ $ 28.84 € 35.35
Віддала свою нирку похресниці

Волинь-нова

Віддала свою нирку похресниці

Рік тому Раїса Кальчук, начальник відділення поштового зв’язку села Колодеже Горохівського району, цілком здорова і повна сил жінка, із власної волі лягла на операційний стіл, прирекла себе на інвалідність, ставши донором органа для племінниці

—Я перед Богом давала обітницю, що буду з нею і в біді, і в радості. То чи могла забути про свій обов’язок, коли життя Ірини опинилося під загрозою через важку хронічну ниркову недостатність, а пересадка органа від її тата, а мого брата, завершилася відторгненням? Вчинила так, як підказувало серце. Вдячна синові й чоловікові, які не відмовляли, а підтримали, взяли на себе домашню роботу і пошту допомагали розносити, — ​розповідала Раїса Йосипівна під час нашої березневої зустрічі у відділенні зв’язку.

А напередодні Різдвяних свят ми зателефонували до героїні цієї зворушливої історії. І пересвідчилися, що недаремно у Львівській обласній лікарні, де проводили трансплантацію, лікарі називали Раїсу Йосипівну «найпозитивнішою пацієнткою». У найважчих ситуаціях жінка не падала духом, не втрачала оптимізму. От і тепер її голос звучав бадьоро і весело. Почала з важливої для редакційного колективу новини:

— Кількість передплатників «Волині–нової» у наших селах зросла. Наприкінці грудня на роботі в мене була найгарячіша пора. Дівчата–листоноші стараються, протяжність дільниці — ​36 кілометрів, є де втомитися. У мене мама й сестра колись працювали на пошті. І я свою роботу дуже люблю. А зі здоров’ям усе, слава Богу, добре і в мене, і в Ірини, яка тепер не прив’язана до процедур гемодіалізу, не потребує апаратного очищення крові.

 Образливо, що людям, які стали інвалідами, рятуючи чуже життя, після перерахунку не додали до пенсії навіть сотні гривень. Хіба ж за 1300 зараз можна прожити?

На свята Раїса Йосипівна завжди чекає похресницю, яка ніжно називає її «матуською», в гості. У попередні роки Різдво для цієї родини було тривожним, сповненим випробувань, а тепер нарешті в їхній хаті звучали колядки.

— 2017–й для мене був ​щасливим. Я можу тішитися своїм синочком, який став першокласником, гарно навчається. Воджу Владика на плавання, на танцювальний гурток, у театральну студію — ​йому все цікаво. Нещодавно навідувала і своїх колишніх учнів у Луцькій школі № 10, де працювала. З вдячністю згадую рідний колектив, який дуже мене підтримав, молюся за всіх, хто перераховував кошти на лікування, і, звичайно, — ​за здоров’я моєї хрещеної мами, — ​почули від Ірини Нагайчук.

Під час спілкування про життя–буття молода жінка обмовилася, що недавно надіслала листа в Адміністрацію Президента України Петра Порошенка. А змусила її вдатися до такого радикального кроку нещодавня пенсійна реформа.

— Образливо, що людям, які стали інвалідами, рятуючи чуже життя, після перерахунку не додали до пенсії навіть сотні гривень. Хіба ж за 1300 зараз можна прожити? Та і я одержую приблизно стільки ж, як тато і тьотя. На жаль, відповіді на своє звернення досі не одержала, — ​зітхнула наша співрозмовниця.