Курси НБУ $ 28.84 € 35.35
Про такого Діда Мороза у Купичеві навіть не мріяли (фото та відео)

Подарунку, який від імені «Волині-нової» вручив редактор Олександр Згоранець (на фото — зліва), зрадів би кожен.

Олександр Дурманенко

Про такого Діда Мороза у Купичеві навіть не мріяли (фото та відео)

Подарунки отримувати надзвичайно приємно. Але не менше задоволення — ​їх робити. Особливо якщо збувається мрія багатьох людей

Зізнаюся, про мету нашого візиту в село Купичів Турійського району я довідався лише в дорозі. І одразу відчув хвилювання. Що не кажи, не щодня випадає нагода долучитися до здійснення бажання цілого шкільного колективу.

З цього місця, мабуть, варто повернутися у минуле. Торік у нашій газеті з’явилася публікація «Підтримаймо волинську школу!», в якій ішлося про соціальний проект телеканалу «1+1» «Зміни свою школу». Мета — ​перетворення традиційних коридорів навчального закладу на «розумний» простір, здобувати знання в якому весело та цікаво. Участь у проекті взяло 22 освітні установи з усієї України. Волинь представляла ЗОШ І — ​ІІІ ступенів села Купичів.

Напівжартома причиною поразки (хоча це слово тут, мабуть, недоречне) купичівські школярі вважають… поганий інтернет­зв’язок, який не дав можливості проголосувати усім землякам 

За правилами проекту, шкільний простір необхідно було зробити цікавим та креативним за невеликі кошти. Після цього обирали «родзинку» дизайну, за яку й голосували в інтернеті всі охочі. У Купичівській школі нею стала оздоблена Петриківським розписом стіна фойє. Але перше місце в проекті посів Кропивницький ліцей № 19. Напівжартома причиною поразки (хоча це слово тут, мабуть, недоречне) купичівські школярі вважають… поганий інтернет­зв’язок, який не дав можливості проголосувати усім землякам. Але й при цьому результати голосування не можуть не викликати захоплення. Навчальний заклад невеличкого волинського села зайняв — ​уявіть собі! — ​8 місце! І це, нагадую, з 22 учасників. Такий результат вражає, тож редакція нашої газети вирішила відзначити ініціативу земляків. Тому ми й вирушили в Купичівську школу з почесною місією — ​вручити конверт із 5000 гривень. І треба було так статися, що саме цього дня у школі відбувався новорічний концерт.

Важко перелічити побачені у цій школі цікавинки, тому висновок один: подарунок від газети потрапив справді у творчі руки

Лише уявіть собі здивування директора Олександра Гончарука та учнів, коли під час скандування «Дід Мо­роз — ​Дід Мо­роз» замість дідуся в червоному кожусі вийшов головний редактор «Волині­нової» Олександр Згоранець. Після вітальних слів він вручив керівнику ЗОШ «святковий» конверт. І тут зала вибухнула радісними криками «Молодці!» та оплесками — ​ніхто навіть не мріяв про такий подарунок «під ялинку».

Після офіційної частини Олександр Гончарук провів невеличку екскурсію освітнім закладом, тож ми на власні очі переконалися, що подарунку знайдеться гідне використання. Чи багато навчальних закладів можуть похвалитися власним музеєм? А в Купичівській школі їх аж три. У музеї історії села експонуються зразки народної творчості: дбайливо зібрані рушники, вишиванки, предмети побуту тощо. В другому ​представлена історія розвитку школи: від часів жовтенят до сьогодення. За склом — ​шкільна форма 1960–1970­х років, підручники, журнали та документація того часу. А посеред зали відтворено комп’ютерний клас із раритетною технікою, якою користувалися на зорі цифрової епохи. Гордість експозиції — ​рушники з прізвищами випускників. Традиції вишивати їх дотримуються й нинішні школярі. Ось тільки не всі вони продовжують навчання до 11­го класу — ​багато хто йде до професійно­технічних закладів. Третій музей — ​«Солом’яне диво» — ​чи не єдиний в Україні, в якому представлено вироби з соломи. Дивовижні маски, мініатюрні фігурки, ляльки та орнаменти, зроблені руками вчителів та учнів, виблискують, наче зі щирого золота.

І  звичайний солом’яний бриль може стати витвором мистецтва.
І звичайний солом’яний бриль може стати витвором мистецтва.

 Олександр Гончарук розповідає, що коли випадково дізнався про конкурс на «1+1», то одразу вирішив, що школа повинна брати в ньому участь. Звичайно, переживав та реально оцінював шанси. Тож хорошим результатом було б місце десь у середині конкурсної таблиці. Хоча в глибині душі, звичайно, хотілося перемогти. Спільними зусиллями взялися за «трансформацію» школи, і тут стала у пригоді педагогічна спеціальність директора — ​в молодших класах він викладає образотворче мистецтво. Підтримав ідею й дружний шкільний колектив — ​30 вчителів та 223 учні. Звичайно, малювали та майстрували не всі, але, як каже керівник, таких, хто не вболівав за перемогу, точно не було. Дуже допомогла педагог­організатор Марія Пилипчук, яка опікувалася приїздом та зустріччю журналістів «1+1».

Виконана колективом робота справді викликає захоплення. Ми пересвідчилися, що головне — ​ентузіазм та бажання щось змінити 

Виконана колективом робота справді викликає захоплення. Ми пересвідчилися, що головне — ​ентузіазм та бажання щось змінити. Скільки є міських шкіл, які мають краще фінансування, але традиційно бідкаються через нестачу грошей?! А в Купичеві вирішили «увімкнути фантазію» та вмілі руки. Наприклад, такого цікавого використання звичайних дверей для розуміння основ геометрії особисто мені ще не доводилося бачити. На підлозі накреслено лінії з відповідними позначками і ширина відкритих дверей одразу демонструє той чи інший геометричний кут.

За допомогою дверей легко пояснити,  якими бувають кути в геометрії.
За допомогою дверей легко пояснити, якими бувають кути в геометрії.

 Для того, щоб таке зробити, не потрібно багато грошей, а вчитися стає значно цікавіше. Чи міжповерхові сходи, розмальовані в кольори веселки або розписані прізвищами класиків літератури чи формулами для кращого запам’ятовування. Або підлога з візерунками у коридорі, яка на перерві стає ігровим майданчиком для найменших учнів. Важко перелічити побачені у цій школі цікавинки, тому висновок один: подарунок від газети потрапив справді у творчі руки.

Під час забави англійський алфавіт вчиться краще.
Під час забави англійський алфавіт вчиться краще.
На перерві коридор — найвеселіше місце в школі.
На перерві коридор — найвеселіше місце в школі.

 Цікавлюся в Олександра Гончарука, чи буде брати участь у подібних конкурсах надалі? У відповідь одразу чую: «Звичайно! Намагаємося стежити за всіма проектами. Адже інтерес полягає не лише у виграші, а в тому, щоб вигадувати щось нове та цікаве, розвиватися».

Тож і ми побажали купичівським школярам і вчителям на досягнутому не зупинятися.

Запрошуємо переглянути відео та фото: