Порошенко потиснув руку здолбунівському школяреві - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.08 € 32.28
Порошенко потиснув руку здолбунівському школяреві

Максим серед переможців міжнародних учнівських олімпіад в Адміністрації Президента.

Волинь-нова

Порошенко потиснув руку здолбунівському школяреві

Це було торік весною, а сьогодні Максим Кіпранишин уже студент Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського

Тоді учень 11-го класу Здолбунівської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 6 презентував Україну в Японії, за що отримав щомісячну Президентську стипендію у розмірі 2500 гривень, виборовши бронзову медаль 10-ї ювілейної Міжнародної учнівської олімпіади з географії, що відбулася в Японії 20–27 серпня 2016 року, та срібну за найкращу презентацію дослідницького проекту. У школі він був найактивнішим учнем, який постійно брав участь у всеукраїнських олімпіадах з багатьох дисциплін. Про різнобічність талантів Максима свідчить те, що призові місця займав з геог­рафії, історії, біології, хімії, астрономії, української мови та літератури, фізики, математики. Незважаючи на те, що у 2016/2017 навчальному році готувався до ЗНО, старшокласник брав участь у ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з шести предметів. І попри це Максим залишається неймовірно скромним. Адже таке виховання отримав у сім’ї, розповідає завуч школи Надія Середюк.

Максим Кіпранишин побував у Японії, навіть не сподіваючись туди потрапити. А от вступити у Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського таки хотів.

Маленькі успіхи ведуть до великої мрії, а Максим Кіпранишин побував у Японії, навіть не сподіваючись туди потрапити. А от вступити у Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського таки хотів. Тож ця мрія здійснилася його стараннями. А участь у міжнародній олімпіаді та високі бали  ЗНО (193 — з мови, 194 — з хімії, та 196 — з математики) дали змогу Максимові зайняти у рейтингу вступників перше місце. Каже, вагався, яку спеціальність обрати. Не дивно, адже з такими балами мав широкий вибір, та зупинився на «Хімічних технологіях та інженерії». Чесно кажучи, я й не здивувалася, що відійшов від наук про Землю, бо юного науковця приваблює нове. Цікавиться хімічними експериментами. «Ні, над власними винаходами поки не думав», — ​відповідає. Взагалі-то перша сесія — ​серйозне випробування, і студент готується до іспиту з фізики. Йому подобається швидкий ритм життя мегаполіса, але дослідження столиці Максим відклав на «після сесії». Чесно кажучи, мене підкорює його дивовижна скромність, отримана, мабуть, у спадок від батьків. З них і бере приклад, а вчитися намагається на власних, а не на чиїхось помилках. Його лаконічні і точні висловлювання наче виважені на терезах у хімічній лабораторії. Стиль справжнього науковця. Бажаю і далі тобі, Максиме, докопуватися до знань зі здолбунівською впертістю та підкорювати невивчені вершини планети Наука.