На прощальну церемонію прийшло сотні людей.
Останнє прохання вчительки: «Замість квітів – рюкзаки»
Наше життя формують окремі особистості, пам’ять про них — це культурний якір, що не дає загубитися в неозорому світі. Вчителі одними з перших відкривають безмежний океан не лише знань, але й любові, співчуття та милосердя. Серед них є особливі, які вирізняються своїм умінням не лише збагатити дитину розумом, а й побачити душу і засвітити в ній сонце. Адже «якщо у вашому навчальному плані, крім ігор і знань, не присутня любов — ви отримали неправильний навчальний план»
Цю жінку називають «учителем до останнього подиху». Насправді її доля вражає. Все своє життя американка Теммі Уодделл була відома тільки місцевій громаді у штаті Джорджія як шкільний педагог. Коли лікарі виявили у жінки рак і сказали, що жити їй залишилося недовго, її осяяла думка, як можна допомогти нужденним школярам навіть після своєї смерті. Сорок років вона присвятила школі і в останні хвилини з великою любов’ю думала про тих, кому в цьому житті поталанило менше.
Дізнавшись про свій діагноз, 58–річна Теммі Уодделл не впала у відчай, не опустила руки, а через свого сина переказала всім, щоб на її похорон замість квітів приносили шкільні ранці. І її прохання було почутим. До виконання останньої волі вчительки долучилися також колеги, які працювали з нею протягом багатьох літ.
Живіть і любіть так, щоби залишити по собі спадщину, як це зробила мама.
Мільйони людей довідалися про Теммі, яка до останнього подиху турбувалася про дітей. У соціальній мережі «Твіттер» її двоюрідний брат Бред Джонсон виклав фотографію залу, де проходило прощання, наповненого рюкзаками із зошитами, альбомами, ручками й олівцями. «Останнє прохання моєї двоюрідної сестри було про те, щоб на її похорон замість квітів принесли портфелі зі шкільним приладдям для нужденних учнів. Учитель до останнього подиху», — написав він.
У коментарях люди захоплюються вчинком звичайного педагога. Є й відгуки тих, хто бореться з раком або підтримує своїх родичів. Вони зізнаються, що ця ідея надихає. Її учні розповідають, що Теммі Уодделл була для них улюбленою вчителькою, наставником, другом, яка вплинула на їхнє життя і багато чого навчила. Безумовно, це людина з величезним серцем.
«Я розповім про це мамі. У неї рак, і вона багато думає про свій похорон. Хоч вона і не вчитель, вона б зробила щось подібне».
«Це найкрасивіший і найбільш неймовірний вчинок, який я коли–небудь бачила. Твоя сестра була дивовижною жінкою».
«Приголомшлива ідея надзвичайної людини».
На прощальну церемонію прийшло близько сотні вчителів, вони віднесли ранці у свої школи, щоб передати дітям, чиї родини не спроможні купити їм усе необхідне для навчання. Наплічники з учнівським приладдям принесли багато людей — рідні, друзі, школярі. Вигляд церковного вівтаря і проходу між лавками надзвичайно зворушливий. Десятки барвистих рюкзаків, складених один біля одного, вражали. Люди досі звертаються до Бреда Джонсона, щоб запитати, куди можна передати шкільні портфелі та як іще можна допомогти дітям, які цього потребують. Чоловік у відповідь рекомендує просто віднести речі до найближчої школи.
Син Теммі Уодделл подякував людям за підтримку та розуміння, зробивши запис під постом американського телеканалу «FOX 5 Atlanta»:
«Це моя мама. Дивовижно — це не те слово, яке достатньою мірою описує любов і відданість моєї матері своїм учням, своїй спільноті, своїм друзям і родині. Дякую вам за всі ваші думки, молитви і добрі слова. Живіть і любіть так, щоби залишити по собі спадщину, як це зробила мама», — написав Кевін Уодделл.
