І я була приречено щаслива - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.24 € 26.66
І я була приречено щаслива

Волинь-нова

І я була приречено щаслива

Мої слова соромились іще

Торкатися слідів твоїх і вулиць…

А вітер вперто підставляв плече — ​

Свавільний, вільний, молодий прибулець…

Я над усе хотіла одкровень,

Краплинки дива на струні високій.

Взамін губила сни свої і спокій

На сторінках збентежених пісень…

Налаштування на одну струну

Бажали душі, спраглі сонця й дива.

І я була приречено щаслива

На вічність, може,  чи на мить одну…

Бо що життя? Польоти до небес?

Чи, може, вміння втриматись ногами

На цій землі, що відцвітає з нами

У затишку незвіданих чудес?..

Відлуння снів — ​матерія тонка…

Відлуння слів — ​мелодія любові…

Торкаюся тебе лише у слові…

Тремтить рука…

О як тремтить рука…


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.