Які наслідки принесе коронавірус? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.76 € 29.17
Які наслідки принесе коронавірус?

Введення карантину вже вдарило по українських виробниках і призвело до стрибка цін на товари в магазинах

Фото Youtube.com.

Які наслідки принесе коронавірус?

Експерти називають стратегічною помилкою зупинку роботи бізнесу та більшості підприємств країни й твердять, що такі дії можуть вбити істотно більше людей, ніж сама інфекція

Моя добра знайома має в центрі Нововолинська і ще у двох райцентрах магазини сучасного одягу, які вже третій тиждень зачинені у зв’язку з карантином. Під час останньої розмови молода жінка висловлювала занепокоєння, яке межувало з відчаєм. Каже, в товар вкладені немалі кошти, а прибутків практично нема.

— Стараємося використовувати інтернет, маємо свою сторінку й постійних клієнтів. Але посудіть самі: коли раніше продавали до двадцяти одиниць товару за день, то тепер 4–5 на тиждень. Якщо так триватиме далі, то на нас чекають не лише мінуси, а й крах…

Карантин, введений в Україні через поширення коронавірусу, призвів до закриття майже всіх магазинів та закладів сфери послуг, окрім продовольчих точок, аптек і тих, котрі реалізовують засоби гігієни, насіння, пестициди, міндобрива тощо.

Підприємці, які зараз називають свою діяльність «бізнесом проїдання», вже рахують збитки. До торговців додалися власники ресторанів, розважальних закладів та салонів краси, удар по яких особливо відчутний. Попервах надіялися, що дистанційна робота та адресна доставка товарів, їжі в умовах карантину буде більш результативною, але із замовленнями негусто.

В останні роки й так ФОПам доводилося нелегко, оскільки ми стали більше витрачати на комунальні послуги та продукти харчування, вартість яких зросла. Прогнозувати, як функціонуватиме бізнес після карантину, наразі не береться ніхто, адже зрозуміло, що люди, які в цей період здебільшого без доходів, не побіжать у ресторан або купувати обнову.

Цю тривогу поділяє багато аналітиків у сфері економіки. Без оптимізму вони сприйняли законодавчі зміни для підтримки підприємців, які дають лише частковий ефект. Як відомо, уряд передбачив певні послаблення для малого бізнесу, які діятимуть лише з 1 березня до 30 квітня 2020 року. Зокрема, звільнення від податку на землю та нерухомість, від сплати єдиного соціального внеску ФОПів, фермерів та «осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність» (від адвокатів і нотаріусів до артистів та майстрів за викликом), але за умови, що вони не мали прибутку впродовж місяця або кварталу. Тих, хто сплатить ЄСВ невчасно, порушить податкове законодавство, крім спроб продажу заставного майна, незаконного продажу пального чи спирту, не штрафуватимуть. Також не нараховується пеня за затримку сплати податків. Однак підприємці кажуть, що цей закон їх не дуже захищає, оскільки більше поширюється на самозайнятих осіб. А щоб не сплачувати податків за своїх робітників, треба буде ще довести вимушений простій.

З одного боку, карантин вчить гнучкості в роботі бізнесу, однак уже зараз зрозуміло: обсяги цього ринку досі залишаються значно меншими, ніж попередня докарантинна торгівля. Але якби цим і обмежилося…

Попервах надіялися, що дистанційна робота та адресна доставка товарів, їжі в умовах карантину буде більш результативною, але із замовленнями негусто.

Чимало експертів твердять, що держави, які потерпають від поширення вірусу та спаду економічної активності, використовують свої нарощувані раніше фінансові запаси, і цим підтримують цілі сектори економіки. Україна таких запасів не має. Окрім того, бачимо тенденцію призупинення наміченого на початок березня підвищення пенсій. Індексацію обіцяють провести з травня. Серйозним навантаженням на бюджет лягає і зниження виплат ЄСВ, податку на доходи громадян. Через вимушені відпустки за власний рахунок зменшаться податкові надходження. Не буде їх і від імпорту через відсутність торгівлі багатьма товарами. Відтак уряд веде переговори з МВФ, щоб отримати цільову підтримку для подолання наслідків пандемії.

А наразі боротьба з епідемією COVID‑19 в Україні дедалі більше радикалізується. Серед заходів, які плануються в режимі надзвичайної ситуації, — ​зупинка «нестратегічних» підприємств. Їхня зупинка і банкрутство спровокують різкий сплеск безробіття, що стане сильним соціальним стресом не лише для тих, хто втратив роботу, а й членів їхніх сімей. І друге. Чи легко буде визначити, які підприємства є «стратегічними»? Зрештою, випуск будь-якого товару складається з «ланцюжка», у якому задіяне не одне виробництво, тож потрібно знати всі технології та бізнес-процеси в десятках галузей промисловості, а такої інформації немає в жодному державному органі.

Введення карантину вже вдарило по українських виробниках і призвело до стрибка цін на товари в магазинах. Звісно, діє тут суб’єктивний фактор. Та разом із тим відомо, що українське товаровиробництво також залежне від імпортних компонентів. І придбати їх можна за валюту, яка суттєво здорожчала. Отже, виходить замкнуте коло, розірвати яке можуть лише логічні, продумані та злагоджені кроки всіх гілок влади в Україні.

А тим часом у Верховній Раді 30 березня не проголосували за антикризовий пакет Кабінету Міністрів України на чолі з Денисом Шмигалем. У різних фракцій та груп власні застереження, тому друга спроба має відбутися на початку квітня.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.