Як переживуть волинські сільгоспвиробники спричинену карантином кризу? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.60 € 30.15
Як переживуть  волинські сільгоспвиробники спричинену карантином кризу?

Коли ми зможемо наживо побачити ці картини лучанина Іштвана Куса?

Фото volart.com.ua.

Як переживуть волинські сільгоспвиробники спричинену карантином кризу?

З чого дивувався і чим переймався упродовж останнього часу заступник головного редактора «Газети ВолиньСергій НАУМУК

…клопотами місцевих фермерів

Карантин, введений через пандемію коронавірусу, вніс суттєві зміни в суспільне життя. Одним із перших рішень влади було закрити ринки. Логічно, адже там постійно є скупчення людей, а запобігти поширенню хвороби можна насамперед ізоляцією.

Проте з часом виявилося, що не всі рішення такі однозначні. Скажімо, закриття продуктових ринків сильно вдарило насамперед по місцевих виробниках овочів та молочних продуктів. Адже для багатьох селян чи фермерів продаж продукції на ринку — єдино можливий канал збуту. Бо доступитися до супермаркетів їм годі. Відтак із запровадженням карантину склалася така ситуація: з одного боку, є попит, з іншого — товар, але ланцюг постачання розірваний. Тим більше, що, за оцінками фахівців, до 60 відсотків овочів в Україні продавали саме через ринки.

Звісно, можна все списати на карантин. Але фермери цілком логічно ставлять питання, де можна швидше заразитися: у закритих приміщеннях супермаркетів чи на відкритих майданчиках?

— Ми розуміємо, що треба дотримуватися вимог безпеки, і згодні це робити. Але нинішня ситуація просто вбиває виробників. Скажіть, куди фермерові дівати молоко? Як казав мій колега, просто серце крається, коли доводиться щодня 100 літрів цінного продукту згодовувати свиням. На початку карантину його оштрафували муніципали, коли він привіз молоко за домовленістю з покупцями, тобто фактично це була доставка товару. У той же час супермаркети не торгують продукцією місцевих виробників, а завозять її здалеку. Окрім того, користуючись підвищеним попитом, вони значно підняли ціни на овочі, — каже заступник голови Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині Олег Галасун.

Про зростання цін заявляє й «Український клуб аграрного бізнесу». Аналітик цієї асоціації Андрій Мартиненко повідомив, що з часу впровадження карантину, тобто з 12 березня, найбільше подорожчали овочі борщового набору: капуста — на 86%, морква — на 48%, столовий буряк — на 47%, картопля — на 39%. Зросли ціни й на гречану крупу (на 50%) та цукор (на 9%).

Карантин колись закінчиться, а поголів’я корів на той момент не добавиться. Тож доведеться імпортувати ще більше молока з Польщі чи прибалтійських країн.

І не варто основною причиною підвищення цін вважати ріст курсу долара. Валюта до картоплі чи буряків має відношення лише тоді, якщо овочі завезені з‑за кордону. Якщо ж це місцева продукція, то вартість долара на ній так різко не відобразиться.

— У нас же не заборонені геть усі зібрання. По московських церквах люди збираються. То виходить московському попу у нас закон не писаний, а селянину, який хоче продати свою продукцію і якому завтра не буде на що жити, торгувати зась? — запитує Олег Галасун. — Якщо виробник не матиме збуту, то перестане вирощувати свою продукцію. Але ж карантин колись закінчиться, а поголів’я корів на той момент не добавиться. Тож доведеться імпортувати ще більше молока з Польщі чи прибалтійських країн.

Треба сказати, що не всюди обмежили роботу продуктових базарів. Скажімо, львівський оптовий ринок «Шувар» працює. Хоча туди заборонили доступ звичайних покупців, як це було раніше.

Тим часом Міністерство охорони здоров’я дозволило роботу продуктових ринків при дотриманні певних умов. Проте луцька влада налаштована інакше. Мовляв, роботу ринків ніхто не проконтролює.

…першою луцькою виставкою без глядачів

Виставка Іштвана Куса «Сонце нового дня» запрацювала у Галереї мистецтв Волинської обласної організації Національної спілки художників України. У цьому повідомленні не було б нічого особливого, якби цей захід трапився у період, коли ще не було карантину.

Проте відкриття виставки, яку митець з Луцька готував півтора року, організатори вирішили не відкладати. Тож роботи Іштвана Куса не лише прикрасили залу, але й були одразу вивішені на сайті Волинської організації НСХУ, аби всі охочі змогли долучитися до прекрасного. Зізнаюся чесно, що все‑таки хотілося б побачити їх наживо. Та нікуди не подінешся, доводиться звикати ще більше сприймати світ через інтернет.

— У цьому проєкті мене цікавить ідея простору та простоти. Роботи були створені методом деколажу. Цей метод полягає у відборі, а не додаванні. У процесі руйнування полотна двовимірна площина трансформувалася у тривимірну. Нині відбувається фізична ізоляція, але є соціальні контакти, — розповів художник у своєму відеозверненні.

Зате організатори планують провести закриття виставки після завершення карантину. Ну, що ж — це щось нове. Досі всі заходи урочисто здебільшого відкривали, а не закривали. Комусь доведеться порушити звичний плин речей. Можливо, у мистецькому світі Луцька це буде «Сонце нового дня».

…швидкою деградацією люду

Пандемія коронавірусу та обмежувальні заходи оприявнили справжню суть деяких людей. І, на жаль, висновки невтішні: ми здатні здичавіти значно швидше, аніж того хотілося б.

Ще недавно вся країна обговорювала дикунство у Нових Санжарах Полтавської області, де камінням зустрічали автобуси з українцями, що прибули з китайського Уханя на ізоляцію в місцевий санаторій. Звісно, частину такої поведінки можна списати на агресивно налаштованих молодиків, які спеціально так вчинили, аби хтось зібрав політичні дивіденди. Та треба визнати, що якби люди реагували спокійно, то й молодикам було б діяти не з руки. Можна сказати, останні були просто більш радикальними, ніж решта. Але діяли цілком у дусі загальних настроїв, бо ж ніхто не кинувся їх спиняти. То вже потім, коли просвітліло в головах, новосанжарівці спохопилися і стали запевняти, що вони геть мирні і не проти уханських евакуйованих. На щастя, у жодного з них захворювання не виявили і Нові Санжари не стали епіцентром поширення коронавірусної інфекції, але містечко заслужило лиху славу.

Пройшло трохи часу, і вже дивуюся з поведінки евакуйованих із В’єтнаму. Усі мас–медіа облетіло відео з аеропорту «Бориспіль», де натовп виламує скляні перегородки і просто вилітає з приміщення. Пізніше учасники розповідали, що люди були втомлені тривалим перельотом, знервовані довгим очікуванням та відсутністю будь–яких пояснень що й до чого. Воно‑то так. Але хіба це виправдовує їхню поведінку? Кого обзивали «фашистами»? Може, самих себе?


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.