«Схильний до агресії. Легко впадає в депресію…» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.10 € 30.58
«Схильний до агресії.  Легко впадає в депресію…»

Іноді без такої бабусі дозвіл не отримати.

Фото із сайту anekdot.kozaku.in.ua.

«Схильний до агресії. Легко впадає в депресію…»

Пішов оце я в поліклініку за довідкою для носіння зброї. Потрібно серед іншого пройти психіатра. Заходжу в кабінет: сидить бабуля років сімдесяти, такий собі божий одуванчик у білому чепчику набакир. Я вже й забув, коли востаннє в поліклініці лікаря в чепчику бачив

— Сідайте, — бубонить бабуля, пишучи щось на папері.

Сідаю. Кладу на стіл «бігунок». Сиджу. Мовчимо. (Пише ж людина). Я тихенько гумку жую (покурив щойно, ну і щоб запаху менше…).

Бабуся, не відриваючись від паперів, запитує:

— А ви знаєте, що жувати «жуйку» в присутності жінки непристойно?

Я перепрошую, бубоню щось про куріння і бажання зменшити запах, виймаю гумку і запихаю у сигаретну пачку.

Бабуся, так само не дивлячись на мене і не відриваючись від паперів, бере мій бігунок, щось пише і коментує:

— Легко піддається чужому впливу.

А ви знаєте, що жувати «жуйку» в присутності жінки непристойно?

Я злегка отетерів:

— Дозвольте, але ви ж самі сказали!

Бабуся (не піднімаючи голови і продовжуючи писати):

— Схильний до агресії.

У мене подих у грудях від обурення сперло, але внутрішній голос бубонить: «Мовчи, дурню!». А він (голос) не дурень. Сидимо. Мовчимо. 3 хвилини. 5 хвилин.

Бабуся, так само не відриваючи погляду від паперів:

— Легко впадає в депресію.

Читайте також: Чотири листи: історія для душі

Я починаю думати, що мені зараз не те що довідки не дадуть, а взагалі заберуть із мигалками, тож вирішую мовчати, хоч каміння з неба.

Сидимо. Мовчимо. 3 хвилини. 5 хвилин. Десь хвилин через десять бабуля нарешті піднімає голову і, оцінивши мене хитро-шкодливим поглядом старої Шапокляк, видає:

— Гаразд, іди вже, мисливець…

Микола САЙТОВИЙ,
anekdot.kozaku.in.ua.