«Cкільки айфонів ви подарували бабусям?» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.42 € 29.76
«Cкільки айфонів ви подарували бабусям?»

« ​Мене не цікавить, чи ви будете в краватках. В очах має бути віддача».

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.

«Cкільки айфонів ви подарували бабусям?»

Перша оперативна нарада нового голови Волинської обласної державної адміністрації Олександра Савченка в мене та колег викликала здивування, а після її завершення навіть захоплення: невже різкий та рішучий генерал таки розбудить, розшевелить сонне чиновницьке «царство»?

«Люблю бувати у сільських школах. Без попередження»

Разом із Олександром Савченком у зал прийшов і екс–губернатор Володимир Гунчик, якого минулого тижня відправили у відставку. А далі розпочалося найцікавіше, бо обласні керівники червоніли, ніяковіли, але терпляче слухали. І почули вони стільки критики на свою адресу, скільки її не звучало за попередні 4 роки. Делікатний та толерантний Володимир Гунчик був поблажливим до підлеглих. А Олександр Савченко, як він зізнався, нікого не знає в цьому залі й у нього немає на Волині кумів та родичів, тому не надто церемонився з чиновниками й розкритикував їхні доповіді.

— Скажу тільки два речення, — ​розпочав новий керівник виконавчої влади, але говорив дуже багато. — ​Такого досвіду, який має Володимир Петрович, я не досягну за тих півтора року, що працюватиму на Волині. Ми — ​тандем центральної влади. Тож ніхто не повинен розраховувати в області, що політика зміниться. З Володимиром Петровичем, я надіюся, ми будемо працювати. Не тільки тому, що він є депутатом обласної ради, а й тому, що він має дуже великий досвід управління регіоном...

А Володимир Гунчик лише додав, що Президент поставив чітке завдання — ​зробити все, аби Волинь розвивалася й далі мовчки сидів всю нараду.

— Ви нічого не хочете сказати Володимиру Петровичу? — ​запитав Олександр Савченко.

Хтось із чиновників крикнув: «Дякуємо!» і всі стали дружно аплодувати.

А далі Олександр Савченко взявся критикувати підлеглих, які не поінформували його про День СБУ, День Національної гвардії та про прийдешній Міжнародний день театру. А програми розвитку, які йому поклали на стіл, назвав нікчемними. Як зазначив пан генерал, він — ​аналітик і не любить довго розмовляти. І представив нового чиновника, назвавши його великим професіоналом — ​Петра Дмитровича Столяра, радника з кадрових та юридичних питань.

Голова ОДА ще кілька разів перебивав пана Грушовінчука, але загалом похвалив його й порадив… не відкачувати воду, бо так найкраще списувати та красти пальне.

Далі був невеликий ліричний відступ, коли пан Савченко згадав про свою роботу в міліції й зазначив, що пройшов усі щаблі офіцерської кар’єри: від лейтенанта до генерал–полковника. Голова адміністрації також розповів, як, працюючи у виконавчій владі на Київщині, любив бувати у сільських школах, щоб подивитися як живуть дітки і чим їх годують. А місцеві керівники ображалися на нього, бо робив це без них і без попередження. Очевидно, тепер таких несподіваних візитів слід очікувати і волинянам.

Холодний душ для керівника управління водних ресурсів

Перший удар начальницької критики на себе прийняв головний водник Волині Ростислав Кравчук, коли доповідав про підтоплення в Любешівському районі та підготовку й вжиті заходи їхнім управлінням щодо запобіганню стихійному лиху.

— Проблема дуже серйозна. Чому у вас тоді парадний звіт? — ​поцікавився губернатор. — ​Ви звернулися із закликом до кращого життя. Я не почув жодної цифри, де показані недоліки. Давайте будемо конкретно говорити.

Ваша доповідь не зараховується. У нас в залі є людина, яка на моє прохання звільнилася з посади заступника директора «Житомирводоканалу» — ​Олександр Закузенний. Він відтепер працюватиме моїм радником. Допоможе вам підготуватися.

Звіт керівника Державної служби з надзвичайних ситуацій Володимира Грушовінчука більше сподобався панові Савченку. Головний рятувальник швидко зорієнтувався й став голосно доповідати про конкретні заходи.

— Хочу звернутися до міського голови Луцька, — ​зазначив Володимир Васильович, — ​у нас кожного року проблеми на вулицях Львівській, Степовій, Глубочицькій. Ми постійно працюємо по відкачці води і надання допомоги — ​з року в рік.

Слухаючи дуже уважно виступ, голова адміністрації відразу дав доручення:

— Завтра на нараду запросити виконувача обов’язків міського голови. Якщо він не мобільний, все буває, — «корона» на голові чи щось інше, то запросіть людину, яка за це відповідає.

А юристу дав вказівку підготувати позов до суду на міську владу. Голова ОДА ще кілька разів перебивав пана Грушовінчука, але загалом похвалив його й порадив… не відкачувати воду, бо так найкраще списувати та красти пальне.

— Різницю відчули між доповідачами? — ​запитав губернатор. — ​Мене не цікавить, чи ви будете в краватках. В очах має бути віддача. Не може не бути недоліків, — ​резюмував Олександр Ілліч.

І відразу представив ще одного новоспеченого чиновника:

— Валерій Криворог — ​мій радник по будівництву будь–якому — ​дорожньому капітальному, поточному. Дуже довго працював у Києві. Розумієте, які масштаби? Зараз звільнився з посади заступника мера міста Фастова, за що я йому вдячний, — ​додав пан Савченко. — ​Дороги на вашій совісті. Мене цікавить якість всіх робіт.

Половина залу ніч спати не буде і це вже досягнення, — ​ніби пожартував губернатор. І додав:

— На Рівненщині дороги ще гірші, ніж на Волині.

«Сонце гріє плечі, розповідь хороша, твір шикарний»

Наступного доповідача, директора департаменту інфраструктури Івана Мирку розпитував про запаси матеріалів для ямкового ремонту асфальтового покриття, але чиновник не зміг відповісти.

— Це спілкування мені не приносить задоволення, — ​зробив висновок голова адміністрації. — ​За вашою посадою ви ще відповідальні за туризм, можливо у цій галузі щось краще. Знаю про випадок кричущий на Волині, коли водій автобуса порвав посвідчення учасника бойових дій. Цей водій сьогодні в АТО чи ні? Чи працює він? Укртрансбезпека у нас в залі є? Встаньте! Що, «корона»?

— Я призначений 12–го числа, — ​взявся пояснювати чиновник.

— А я призначений у п’ятницю, чому я знаю більше, ніж ви, — ​перебив його губернатор…

— Сонце гріє плечі, розповідь хороша, твір шикарний, — ​так охарактеризував виступ керівника департаменту агропромислового розвитку Юрія Горбенка Олександр Савченко. — ​Якби був на уроці, поставив би вам хорошу оцінку. — ​Й поцікавився чи є на Волині рейдерське захоплення земель і яким чином департамент АПК інформує волинян про аграрні розписки, про ситуацію з прийомом молока від селян після 1 липня?

Почувши у відповідь, що через сайт, губернатор відразу перебив пана Горбенка:

— Скільки айфонів ви роздали бабусям? Хто буде читати ваш сайт?

Не оминув увагою керівник виконавчої влади представницьку гілку й ніби між іншим поцікавився:

— З обласної ради на нараді є колеги?

Почувши у відповідь, що немає, іронічно висловився:

— Чудово! Аплодуємо! Ми повинні все зробити, щоб вони були. n

 

 

«СВОЇ ЗАВДАННЯ ДВІЧІ НЕ ПОВТОРЮЮ»

Після оперативної наради Олександр Савченко розповів «Волині–новій»:

…про свого попередника Володимира Гунчика і щотижневі оперативні наради

—За якимось рейтингом Волинська область опинилася на останньому місці, хоча вважаю такі показники суб’єктивними. Я не був особисто знайомий з Володимиром Петровичем, але заочно поважав його. Знаю, що має величезний управлінський досвід…

Нарад у такому форматі, як раніше, точно не буде. Ми не можемо їх відмінити, але кожна доповідь мусить стати інформативно вагомою. Не сприймаю парадних звітів. Свої завдання двічі не повторюю й рекомендую підлеглим їх записувати.

…про команду, пресу, українську мову та політику

— Я і моя команда — ​радники — ​будемо жити в одному готелі, вже підписали договір. Повірте, в мене дуже сильна команда, вони — ​справжні професіонали…

Не сприймаю парадних звітів. Свої завдання двічі не повторюю й рекомендую підлеглим їх записувати.

Пресу я люблю, з журналістами спілкуюся, мені нічого ховати. Все, що їх цікавить, є у моїй декларації. Якщо треба, можу показати, де я живу.

Мовою українською володію краще, ніж російською. Але досвіду спілкування українською в мене не так багато. В побуті розмовляю «як попало», трапляються русизми.

Я ніколи не займався політикою. В молодості був у комсомолі, коли йшов на службу в міліцію, то став членом компартії, але справжнім комуністом ніколи не був, бо це переконання й стан душі.

…про Ігоря Палицю

— Я краще знаю з їхньої команди Олександра Лазорка, в мене з ним були певні стосунки. Я його вигнав з «Укртранснафти», яка була повернута моєю командою під керівництвом Андрія Коболєва в державну власність. Особисто Ігоря Петровича не знаю. Бачив його декілька разів у НАК «Нафтогаз України», коли відповідав за безпеку цієї структури. Я з ним розмовляв у п’ятницю (23 березня, день призначення на посаду. — ​Авт.). Довго шукав телефон, але мені його знайшли. Вірю, що у нас складуться добрі стосунки.

…про дружину та дорогі годинники

— Моя дружина родом із Сарненського району Рівненської області, так що не можна казати, що я зовсім чужий у цих краях.

Я не ношу дорогі годинники, записані в декларації (три швейцарських наручних за 160 тисяч гривень, 95 тисяч та 35 тисяч гривень. — ​Авт.), тому що йду до людей, а вони будуть дивитися на мене, як на придурка. Маю нормальний функціональний годинник, суміщений з телефоном.

…про алкоголь та спорт

— Люблю к’янті (червоне сухе італійське вино міцністю 11,5–12,5%. — ​Авт.), не відмовлюся від віскі чи якісної горілки. Регулярно займаюся фізкультурою, можу гирі потягати. Зараз шукаю в Луцьку спортзал, де можна буде підтримувати себе у формі.

 

 

За яку нагальну справу взятися ви б порадили насамперед новому губернатору Олександру Савченку?

 Володимир ЦИБУЛЬСЬКИЙ,
генеральний директор АТ «СКФ — ​Україна» (публічне) (м. Луцьк):

— Після офіційного представлення Президентом нового голови облдерж­адміністрації Олександра Савченка я мав можливість особисто з ним познайомитися, розповісти про наше підприємство. У розмові зупинилися на ключових моментах, що стосуються моєї роботи як керівника обласного об’єднання організацій роботодавців. У нового губернатора є розуміння найбільш болючих проблем області й бачення шляхів для їхнього розв’язання. Завдання чіткі й зрозумілі. Але для їхньої реалізації перш за все потрібно сформувати команду професіоналів, звичайно, з використанням частини наявного кадрового потенціалу. Тільки тоді можна розраховувати на успіх.

  Ірина КОНСТАНКЕВИЧ,
народний депутат України (м. Луцьк):
 

— Найперше, хочу привітати з призначенням на посаду. Адже це унікальна нагода для пана Савченка залишитися в історії Волині добрими і корисними для жителів краю справами. Що може бути більш патріотично, ніж виконати свою місію з користю для людей?! А щодо порад, це справа невдячна… Тому утримаюся радити щось досвідченому керівнику, адміністратору. Лише побажаю не повторювати помилок попередніх керівників. На добрий початок із Богом і Україною в серці.

Артем ЗАПОТОЦЬКИЙ,
учасник Революції гідності
(м. Луцьк):

 — Таких нагальних справ дуже багато: від видобутку бурштину (поки що нелегального) — ​до стану наших доріг. Але яким чином їх вирішувати? Щодо янтарю, то на думку спадають золоті лихоманки у ХІХ столітті в США та Канаді. За тогочасними законами старателі повинні були мати ліцензію на роботи, починаючи з пошукових. Золото офіційно продавалося державі й усім була з цього користь. У нашій області також створене комунальне підприємство «Волиньприродресурс», яке має на меті узаконити видобуток бурштину. По цій стезі треба і далі йти.

Бажано, щоб і адміністрація, і обласна рада спільно вирішували нагальні питання, яких в області немало

Так само й наші дороги, зокрема державного значення. Скажу лише про два об’їзні шляхи — ​через Рованці і Княгининок. Вважаю, що їх треба ремонтувати на основі співфінансування громади і держави. Село Боремель Млинівського району не повинне саме наводити лад на дорозі, яка проходить через його територію, як і для ремонту доріг у Луцьку, кошти мають виділятися не лише з міського, а й з обласного бюджетів.

   Петро ТРОФИМЧУК,
головний редактор газети «Полісся»
(м. Камінь–Каширський):

– Якщо виходити з інтересів жителів Камінь–Каширського району, однією з першочергових справ є відновлення доріг. Вони в нас у критичному стані. А шляхи — ​це основа економіки. Крім того, варто навести дисципліну у виконавчих структурах. Я працював за різної влади і помітив, що з кожним роком чиновники менш відповідально ставляться до своїх обов’язків.

   Ігор ГУЗЬ,
народний депутат України (м. Луцьк):

— Найважливішою справою для нового керівника виконавчої влади нашого краю вважаю добудову шахти № 10. Це будуть нові робочі місця для волинян і початок росту економічного потенціалу всього регіону.

Сергій ТОРЧИНСЬКИЙ,
бронзовий призер «Ігор Нескорених» (м. Луцьк):

 — Скажу про те, з чим мав справу, працюючи інспектором розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо–транспортних пригод патрульної поліції Луцька. Ось скоро вже настане справжня весна, а за нею й літо з його зливами. І після першого ж щедрого дощу в обласному центрі буде потоп на вулицях Львівській, Карпенка–Карого, на проспекті Соборності… Причина проблеми нібито й відома — ​зливова каналізація потребує поліпшення. То, нарешті, треба вже щось зробити. Або стан доріг… Це ж не лише дискомфорт для водіїв і пасажирів — ​це біда, яку ми маємо через дорожньо–транспортні дороги, в яких гинуть люди. І, звичайно, парковка. Кількість автотранспорту значно зросла, а місць, де можна поставити свою машину, не додається.

  Роман РОМАНЮК,
директор Волинського обласного центру зайнятості
(м. Луцьк):

— Якщо не розпилятися, то я виділив би три основні кроки. Перший — ​наведення порядку в обласній і міській радах. Буде він, буде дисципліна, не перекручуватиметься порядок денний сесійних засідань чи рішення органів влади, зможемо реалізувати поставлені Президентом України завдання. Другий, не менш важливий, — ​підвищення рівня безпеки на дорогах і їхньої якості. Вони у нас ще в поганому стані. І третє — ​залучення інвестицій для створення нових робочих місць. Це важливо для мене як директора Центру зайнятості, й волинян, які шукають роботу. Кількість нових робочих місць в області має збільшуватися, щоб зменшилась трудова еміграція.

   Галина САЛІВОНЧИК,
директор ЗОШ
I–II ступенів
(с. Щитинська Воля Ратнівського району):

— Хочеться, щоб новий очільник дбав про волинян, як про рідних, бо насторожує, що він не наш земляк. Бажаю, щоб йому вдалося об’єднати область, щоб не було розбіжностей між керівниками, а всі разом вболівали за розвиток краю, бо всі їхні чиновницькі «тертя» ми у низах відчуваємо. Бажано, щоб і адміністрація, і обласна рада спільно вирішували нагальні питання, яких в області немало. І, насамперед, розбиті дороги — ​у нашому районі з цим велика проблема. Взимку, для прикладу, на відрізку Самари–Оріхові автобуси зовсім не їздили, такий той шлях розбитий.

  В’ячеслав РУБЛЬОВ,
депутат Волинської обласної ради
(м. Луцьк):

— Наскільки я розумію, новий голова обласної державної адміністрації вже почав займатися нагальною проблемою, котра турбує всіх волинян — ​це дороги. Я часто буваю у районах і добре знаю катастрофічну ситуацію у цьому питанні. Адже відремонтовані шляхи — ​це зручне та швидке транспортне сполучення, розвиток інфраструктури. Ще порадив би дослухатися до органів місцевого самоврядування, коли буде формуватися перелік доріг, які потребують ремонту.

   Володимир ЛИТВИНЮК,
судинний хірург Волинської обласної клінічної лікарні
(м. Луцьк):

— Навряд чи Олександр Савченко потребує моїх порад, бо коли людина погоджується на таку відповідальну посаду, то мусить мати продуманий план дій. Звичайно, дещо насторожує той факт, що керівниками органів виконавчої влади на місцях призначають представників силових структур, а не економістів–менеджерів. Але я трохи знаю Олександра Савченка, а тому сподіваюсь, що йому не забракне рішучості й досвіду на посаді голови облдержадміністрації.

Мені, звичайно, хотілося б, аби в полі зору нового губернатора були проблеми охорони здоров’я. Реформування галузі почали з первинної ланки, але у сільській місцевості люди не мають з кого вибирати собі лікаря. А через бездоріжжя й «швидка» в глибинку не завжди доїде. Молоді спеціалісти там не затримуються, бо нема житла. Та й загалом до думки медичної спільноти наші «верхи», на жаль, не прислухаються.

   Андрій БОНДАРЧУК,
письменник, громадський діяч, народний депутат України І скликання (м. Луцьк):

— Порадив би розпочати роботу з аналізу кадрів. Передивитися хто чого вартий. Я не прихильник того, що всіх треба міняти. У старій команді теж є хороші, знаючі спеціалісти, котрі живуть проблемами області. Але дотримуюся думки, що люди, які працюють на державній службі, повинні трудитися заради блага України, мешканців області й викладатися сповна. Новий очільник має вимагати ефективної роботи від усіх служб.

Кожна «свіжа» людина, яка приходить в область, не знає її історії, традицій. Тож голові облдержадміністрації порадив би зайнятися їхнім вивченням. І, звісно, йому потрібно зорієнтуватися в проблемах, які найбільше турбують волинян. З–поміж них є такі, що лежать на поверхні, а є й такі, котрі треба побачити, вивчити. Як на мене, слід взятися за оздоровлення стосунків між обласною радою і держадміністрацією. Це теж болюче питання для області.

Бліц провели Алла ЛІСОВА,
Кость ГАРБАРЧУК, Лариса ЗАНЮК, Галина СВІТЛІКОВСЬКА,
Катерина ЗУБЧУК, Євгенія СОМОВА.