Курси НБУ $ 39.23 € 42.44
Ігор НИКИТЮК: «Я не політична особа і ніколи нею не був»

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.

Ігор НИКИТЮК: «Я не політична особа і ніколи нею не був»

Головний фінансист області в ексклюзивному матеріалі для «Волині-нової» про кордон, якого не існує, піар за бюджетні кошти і таланти Бориса Клімчука

 Ігор Никитюк уже 12 років незмінно очолює спочатку головне фінансове управління, а тепер відповідний департамент облдержадміністрації. Він залишився у своєму кріслі, коли у 2010-му прийшли «регіонали» й добряче перетрясли місцевих посадовців. І після Революції гідності його не зачепила люстраційна машина. Кожного разу, коли на сесії обласної ради розглядають бюджетні питання, доповідає саме пан Никитюк. Щоправда, його виступ — ​це зазвичай заплутаний клубок цифр. Ми попросили головного волинського фінансиста роз’яснити, які показники доходів і витрат обласної скарбниці найважливіші для волинян, а також запитали про секрет «довголіття» на посаді

Про розпорошення державних коштів для піару місцевих депутатів

Найбільші дискусії в обл­раді завжди точаться навколо розподілу бюджету і часто вони нераціональні. Дуже неохоче депутати виділяють кошти на комунальні установи, що належать громаді області, бо це — ​спільне і виборець такі проекти може не помітити. Тому розподіляють по дві тисячі або навіть по 500 гривень на потреби, які без проблем міг би перекрити бюджет громади чи району.

Коли мине перехідний період, видатки доведеться взяти на себе. Тоді люди будуть відчувати відповідальність за сплату податків, адже їхні гроші йтимуть безпосередньо на послуги, якими вони користуються.

Раніше державна адміністрація мала вагоміший вплив на ситуацію, тому такого розпорошення не було. Коли ми подаємо бюджет, стараємось найбільше коштів спрямовувати на комунальні структури. Інші бюджети отримували допомогу на конкурсній основі за чітким порядком. Нині обранці не надто охоче дотримуються цього принципу.

Про безглузді прохання депутатів та посадовців

Для мене абсурдною є вимога виділити двісті гривень на ту чи іншу установу. Але найрезонанснішим був випадок, коли сільський голова просив з обласного бюджету кошти, щоб збудувати міст через річку на кордоні з Білоруссю, і дуже здивувався, що його село не межує з іноземними державами.

Про стосунки з журналістами

Були моменти, коли хотілося зателефонувати в редакцію і запитати: «Що ж ви пишете?» Часто у ЗМІ кардинально плутають цифри. Але я не думаю, що людей цікавлять абсолютні показники. Якщо їх ні з чим не порівнювати, пересічному читачеві вони ні про що не говорять.

Про головні цифри для області

Нас найбільше цікавить бюджет розвитку, тобто кошти, які виділяються не на зарплату, бо це захищені статті й вони забезпечуються щонайперше, а на будівництво. З кожним роком ці капітальні видатки де­­­­­­­­що збіль­шуються. Зокрема, у 2018-му з Державного фонду регіонального розвитку на Волинь спрямовано 193 мільйони гривень, що на 90 мільйонів більше, ніж торік. З Дорожнього фонду на шляхи області вперше передбачено понад

393 міль­йони гривень. Це будівництво і ремонт доріг місцевого значення та деяких комунальних. Цього року поки що не можемо похвалитися значними надходженнями від митного експерименту. Але торік за ці кошти зроблено дорогу Луцьк—​Львів, завершується ремонт траси Рівне—Луцьк—Володимир-Волинський—​Устилуг. Ще залишаються не розподіленими 5 мільярдів гривень субвенції держбюджету на соціально-економічний розвиток регіонів. Що стосується надходжень — ​для нас основним показником є податок на доходи фізичних осіб — ​це 65 відсот­ків наших доходів. Ми розуміємо, що Волинь — ​дотацій­ний регіон, хоча щороку ми серед перших за темпами приросту доходів.

Про розкрадання державних грошей

Ми перевіряємо всі рішення щодо виконання бюджетів районів та об’єднаних територіальних громад, інколи на наші висновки звертають увагу правоохоронці. Це не новина, що найбільше державних коштів розкрадається на будівництві й, зокрема, у дорожній галузі. Там є можливості та й проконтролювати видатки складно. Щодо фінансування комунальних установ, то там серйозних порушень зазвичай немає, інколи керівники виплачують зарплату не за виконану роботу, а за умовні ставки. З огляду на це, людина може отримувати гроші за послуги, яких вона не надавала. Або ж незаконно призначають премії чи інші надбавки. Децентралізація, реформи в освіті та у медицині допоможуть подолати такі зловживання. Адже люди зможуть простежити, як використовуються їхні кошти.

Про шляхи наповнення місцевих скарбниць

Сільські бюджети нині не отримують 60 відсотків податку з доходів фізичних осіб, а от в об’єднаних територіальних громадах такі надходження є. Втім, поки що жодна ОТГ не фінансує повною мірою школи, медичні заклади та інші установи на своїй території, а делегує ці функції району. Коли мине перехідний період, такі видатки доведеться взяти на себе. Тоді люди будуть відчувати відповідальність за сплату податків, адже їхні гроші йтимуть безпосередньо на послуги, якими вони користуються. Скажімо, нині на Волині є три сільські ради, у яких не сплачено жодної копійки акцизу з роздрібної торгівлі алкоголем та тютюном. Хоча зрозуміло, що там, як і скрізь, цю продукцію можна купити. Це стосується і нелегальних пилорам, неузаконеної оренди землі, зарплат у конвертах. Усе це кошти, які згодом можуть недоотримати сільська школа чи ФАП. Думаю, якщо волиняни усвідомлять це, надходження до місцевих бюджетів можуть зрости на 30–40 відсотків.

Про необхідні зміни у законодавстві

Ми багато пропозицій надсилали до центральних органів влади з проханням дати нам повноваження призупиняти очевидно незаконні рішення місцевих рад про фінансування тих чи інших видатків. Звісно, ми не припинятимемо виплати зар­плати, але таке нововведення значно допомогло б зберегти державні кошти.

Крім того, хотілось би поліпшити утримання підрозділів облдержадміністрації, адже організаційні витрати роками не змінювалися.

Про найкращого фахівця із колишніх голів облдержадміністрації

Деяких керівників волинська громада недооцінила, ймовірно, через нестачу інформації про їхню роботу. За професійністю виділявся Борис Петрович Клімчук: людина з величезним досвідом, яка у свій час зробила дуже багато для Волині. Надзвичайно швидко розумів будь-яку проблему: один телефонний дзвінок — ​і він знаходив шляхи її вирішення.

Про секрет тривалої роботи на керівній посаді

Я не політична особа і ніколи нею не був. Стараюся завжди від цього відділятися, і ніхто не наполягав, щоб я вступав у якусь партію чи щось подібне. В західних країнах це нормальна практика, коли держслужбовці залишаються на своїх посадах після зміни верхівки.

Записав Олег КРИШТОФ.

Telegram Channel