Братський некрополь у Луцьку зазнає руйнації - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.27 € 29.72
Братський некрополь у Луцьку зазнає руйнації

Більшим за підцерковний некрополь при Луцькому братстві тогочасним сакральним центром був лише Києво-Печерський монастир

Фото: http://volyn-museum.com.ua

Волинь-нова

Братський некрополь у Луцьку зазнає руйнації

Стара частина Луцька — далеко ще не прочитана книга нашої історії, яка потребує уваги дослідників, влади, небайдужих людей. Однією з її сторінок є унікальна історична пам’ятка Волині, що відкрилася більше п’яти років тому, — ​Братський некрополь, якому майже чотириста літ. Розташований він у підземеллі Хрестовоздвиженської братської церкви в Луцьку

У середньовіччі заступництво й опікунство над Церквою було обов’язком і престижною справою знаті. Тому волинська православна еліта створила Луцьке Хрестовоздвиженське братство — ​найпотужніший духовний національний центр краю. Релігійний і моральний авторитет братства у XVII столітті підтверджується великою кількістю похованих у братській церковній крипті: тільки за документами відомо щонайменше про 50 осіб руського (тобто українського) походження. Більшим тогочасним сакральним центром був лише Києво-Печерський монастир, де спочиває 118 канонізованих ченців. Натомість підцерковний некрополь при Луцькому братстві став прихистком волинської шляхти і луцьких міщан. Між ними покояться і святий мученик Данило Братковський, луцько-острозький єпископ Афанасій (князь Пузина), київська фундаторка Галшка Гулевичівна, князь Федір Четвертинський, грек Олександр дон Музеллі.

Братський некрополь — ​єдиний у країні такого типу, про нього вже знають в Україні й за її межами.

У європейських країнах є меморіальні некрополі, які мають визначну історичну та культурну цінність. На деяких із них створено пантеони національної слави, де поховано найвизначніших представників держави. 
Братський некрополь — ​єдиний у країні такого типу, про нього вже знають в Україні й за її межами. Однак час, висока вологість, недостатня вентиляція відчутно позначаються на стані збереження. А головною причиною є підтоплення. Від цього потерпає не лише усипальниця, а й велика підвальна площа колишнього братського монастиря. Хрестовоздвиженська церква, некрополь і монастирський дім становлять єдиний історико-архітектур­ний ансамбль Луцького братст­ва XVII–XVIII століть і є пам’ятками національного значення.

Як не дивно, але ця обставина гальмує вирішення головного — ​збереження об’єктів. Адже згідно із законодавством дозвіл на їхні ремонт та реставрацію дає Київ, він же й виділяє кошти. Однак про бюджетне фінансування можна мріяти роками. А пам’ятки національного значення руйнуються. Наші численні звернення до місцевих органів, виступи у ЗМІ справі не зарадили. Головним каменем спотикання є та ж залежність від Києва, яка не дає змоги фінансувати роботи за рахунок місцевих бюджетів.
Щоб якось зрушити справу з місця, Волинський краєзнавчий музей, Музей історії Луцького братства, Луцьке Хрестовоздвиженське братство (відроджене) ініціювали зустріч представників міських та обласних пам’яткоохоронних структур, Волинської єпархії УПЦ КП, Луцького національного технічного університету. Були обговорені проекти робіт задля запобігання руйнуванню об’єктів. На жаль, представників обласної влади на зустрічі не було. А позитивний результат буде досягнуто тоді, коли намагання врятувати пам’ятки національного значення об’єднають усі сторони.

Є і позитивна інформація. Луцьке Хрестовоздвиженське братство (відроджене) вже розпочало збір пожертв для осушення крипти та реставрації поховань Братського некрополя. Орієнтовна вартість проекту — ​600 тисяч гривень.

Андрій БОНДАРЧУК, 
голова Луцького Хрестовоздвиженського братства (відродженого),
Олена БІРЮЛІНА, 
завідувач Музею історії Луцького братства, відділу Волинського краєзнавчого музею.