Курси НБУ $ 39.22 € 42.37

Загорнути у крила

«Дорогі батьки, у наших дітей зараз відповідальна пора... ЗНО, ДПА, контрольні... Ви всі дуже хвилюєтеся, щоб вони склали їх добре. Але пам’ятайте: серед учнів на іспиті буде художник, якому нема потреби розуміти математику, буде підприємець, для якого не надто важлива історія... Будь ласка, не позбавляйте їх упевненості в собі і гідності, якщо ваша дитина не отримає хороших оцінок. Наголосіть, що це просто іспит чи контрольна. Ми ж усі створені для значно більшого у житті» – це фрагмент із листа невідомого автора, що «гуляє» нині соцмережами 

Я особисто дуже уважно прочитала ці поради, хоча нічого нового у них нема. Просто знаю, що є істини, які варто собі нагадувати! Знаю, бо сама є такою мамою, що дуже тривожиться: як же та дитина справиться? Це ж ЗНО! З власного досвіду пригадую, яка то лотерея – ті іспити, скільки нервів на них спалюєш... І як через роки озираєшся на те з легким подивом: та хіба ж воно того варте?!

Знайома розповідає про сина-першокурсника: «Мій провалив залік з фізики, жаліється мені, а я йому кажу, що готуватися ліпше треба було. Тепер трубки не бере». І тут же пригадує, як важко самій було вчитися. Син звертався до неї, шукаючи не повчання, а розуміння. (Він його таки, слава Богу, отримав – з другого разу.)

Наше «доросле» завдання – бути підтримкою, провідниками та іноді «контейнерами» для того, з чим діти ще не навчилися справлятися. З віком ми вчимося витримувати напругу все більше і більше.  

Самосвідомість дитини (а у 17 вони ще діти) важливіша за усілякі там «Як ти міг не здати?» чи «Чому так мало балів?» – просто в конкретний момент батькам це дуже важко осягнути. Я пробую підготувати себе до того, що мені не сподобаються результати синового ЗНО: гортаю посібники з історії, потренувалася на завданнях з української мови, яку вивчаю з огляду на професію ретельно і з цікавістю... Скажу відверто, що не раз звіряла відповіді в електронному тлумачному словнику. Тримати в голові такий обсяг матеріалу неймовірно важко, а з історії ще й спробуй розпізнати на чорно-білих фото такої собі якості знаних осіб чи тим більше історичні пам’ятки, ті ж церкви... Та ще «піддобримо» те все нервуванням... Невідомий автор, який розсилає у соцмережі міркування на тему «не засуди» — стовідсотково правий!!!

Є на цю тему і фахові поради. Дуже люблю читати консультації дитячого сімейного психолога Світлани Ройз. У цій темі вона оцінює суть ЗНО: «Я не вірю в іспити та оцінки... Сподіваюся, досить скоро в систему освіти будуть привнесені нові способи визначення рівня знань. Я б, напевно, замінила розшифровку ЗНО на: «Знаємо» потенціал наших дітей, «Надихаєм» їх на щасливе майбутнє і «Обіймаємо» своєю любов’ю». Часто дорослі – батьки, родичі, викладачі – своїм напруженням, очікуваннями, тривогою, амбіціями роблять навантаження на дітей просто непосильним». Психолог окремо звертається до батьків відмінників: ці учні мають статус всезнайок, і на їхні помилки реагують більш болюче, аніж тих, хто уже призвичаївся сам і призвичаїв до того своїх мам і тат. Серед корисних настанов Світлани Ройз самим дітям – робити вправи на розслаблення, навіть безпосередньо на ЗНО. Бо на фізичному рівні нервування дійсно блокує здатність мислити. Отож, якщо відчуваєте, що мозок «відмикається», певний час спробуйте дихати так, щоб видих був довшим за вдих; можна покласти на деякий час праву руку на ліве плече й уявити, що це рука батька, мами чи авторитетного викладача (вправа має назву «крило ангела»); можна масажувати зону тильного боку долоні між кістками, які поділяють четвертий і п’ятий палець – це місце відповідає за реакцію стресу, страху, тривоги. 

І на завершення ще одна, дуже цінна, порада Світлани Ройз батькам: «Наше «доросле» завдання – бути підтримкою, провідниками та іноді «контейнерами» для того, з чим діти ще не навчилися справлятися. З віком ми вчимося витримувати напругу все більше і більше».
Ваших історій з успішними батьківськими рішеннями чекаємо за адресою редакції  або ж за електронною: [email protected]

Telegram Channel