Курси НБУ $ 39.79 € 42.38
«Коля, тільки не показуй знімків Марині!»

Президента покликали до себе поліські жінки й попросили разом сфотографуватися.

Фото Костя ГАРБАРЧУКА.

«Коля, тільки не показуй знімків Марині!»

Як Петро Порошенко на Волині «в народ ходив»

У неділю, 8 липня, Президент України відвідав нашу область і взяв участь у заходах із вшанування пам’яті загиблих українців — ​жертв польсько-українського конфлікту 1943–1944 років у селі Гончий Брід Ковельського району (на фото). Про візит глави держави офіційно повідомили лише у суботу ввечері.
Нагадаємо, що наша країна у ці дні відзначає 75-ту річницю Волинської трагедії — ​протистояння, яке відбувалося на західноукраїнських землях у роки Другої світової. Прикро, але й досі цей страшний кривавий конфлікт між поляками та українцями використовують у своїх інтересах політики

Україна і Польща мають разом творити майбутнє нової Європи

У Гончий Брід Петро Порошенко прибув із польського села Сагринь Люблінського воєводства, де глава держави відкрив Меморіал пам’яті українців, які загинули від рук «батальйонів хлопських» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.

Президент запропонував разом виконати Гімн, і його дружно підтримали. Поряд — Віктор Козак та Володимир Янко.
Президент запропонував разом виконати Гімн, і його дружно підтримали. Поряд — Віктор Козак та Володимир Янко.

 Ще за кілька годин до візиту Президента на полі біля Свято-Троїцької церкви на околиці невеличкого села, в якому нині залишилося 102 жителі, зібралося кілька сотень волинян з усієї області. Були посилені заходи безпеки, по периметру стояли бійці Національної гвардії, а люди проходили через металодетектор та показували вміст своїх сумок.

За кілька хвилин до 16.30 — ​запланований офіційний початок церемонії — ​в небі з’явилося 3 гелікоптери, аж із дерев біля церкви посипалося листя. І ось нарешті у викладений бруківкою двір храму входить Петро Порошенко, за ним — ​голова Волинської облдержадміністрації Олександр Савченко, голова Ковельської РДА Віктор Козак, народний депутат Ігор Лапін, аграрій та обласний депутат Валерій Діброва. Чомусь не було нікого з керівництва Волинської облради: ні голови Ігоря Палиці, ні його заступників.
Президент поклав квіти до пам’ятника загиблим, який встановлено біля храму. Як розповіла дрозднівський сільський голова Ніна Колочун, на Водохреще 1944-го загін Армії Крайової знищив село й убив понад 60 жителів навколишніх населених пунктів, серед них був і Іван Клімчук — ​дід багаторічного керівника Волині Бориса Клімчука.

Перед своїм виступом Петро Порошенко запропонував присутнім разом виконати Гімн, і його дружно підтримали. У промові глава держави зазначив, що нині Росія веде війну не тільки проти України, а й проти Польщі, проти всієї Європи, проти всього світу, щоб нав’язати свій «рускій мір». Зрозумівши, що прямий наступ не ефективний, вона використовує методи маніпулювання спільним минулим, аби вбити клин між польським та українським народами. Лише міцне стратегічне партнерство між нашими двома країнами стане найкращою потужною відповіддю агресивній політиці Кремля.

Видно, Президентові сподобався прийом, який влаштували поліщуки, бо нікуди не поспішав.

 — Прощаючи і просячи пробачення, вшановуючи жертв трагедій і славлячи спільних героїв, засуджуючи злочини і не допускаючи повторення причин, що їх породили, Україна і Польща мають разом творити майбутнє нової Європи, — ​наголосив Президент.
Варто відзначити, що Петро Порошенко — ​вправний оратор, але в нього краще виходить, коли він не читає свою промову, а говорить від себе. Так було і цього разу. Глава держави переконаний, що історію потрібно уважно досліджувати, але це повинні робити науковці.

— А що буде, коли її почнуть вивчати політики? Що буде, коли на історичній неправді і брехні почнуть грати ті чи інші політичні сили для того, щоб рейтинги собі підвищити? Ми домовилися в цьому питанні з польським колегою Анджеєм Дудою. Історикам — ​історичне минуле. А політики мають працювати на людей і дивитись у майбутнє, — ​зазначив Петро Порошенко.

Спогадами про трагедію поділився очевидець, житель села Майдан Ковельського району Володимир Янко. За його словами, до війни поляки й українці жили дружно, а коли прийшли німці, то зробили все, аби посварити два народи. У тій бійні загинув батько пана Володимира.

— Закликаю українську і польську владу зробити все, аби настали мир і злагода на всі часи, — ​зазначив Володимир Янко.
Після церемонії до Президента звернувся настоятель місцевого храму Миколай Хотинський і запросив його взяти участь у панахиді. Дивно, але, крім нього, на службі не було жодного священика. Може тому, що Свято-Троїцька церква належить до Московського патріархату…

Селфі з Президентом

А потім розпочалося найцікавіше. Коли Порошенко вийшов із храму, його покликали до себе жінки й попросили разом сфотографуватися. І Президент пішов «у народ». Його оточили щільним кільцем, й охорона, яка між собою, за моїми спостереженнями, спілкується лише російською мовою, не могла стримати всіх охочих.

Вшанувати пам’ять загиблих українців у Гончий Брід приїхало кілька сотень людей.
Вшанувати пам’ять загиблих українців у Гончий Брід приїхало кілька сотень людей.

 — Коля, тільки не показуй ці знімки Марині! — ​жартував глава держави, звертаючись до свого фотографа Миколи Лазаренка.
Кількість волинян, котрі захотіли зробити селфі з Президентом, стала ще більшою.

— А казали, що навіть не підійдеш до нього, — ​говорили в мене за спиною люди. Вони також намагалися протиснутися до Петра Олексійовича. Процес фотографування та спілкування тривав хвилин тридцять. Видно, Президентові сподобався щирий та гостинний прийом, який йому влаштували поліщуки, бо нікуди не поспішав.

— Як тебе звати? — ​звернувся він до дівчинки. Вона стояла спереду й попросила з ним сфотографуватися.

— Дана, — ​сказала дитина.

— А знаєш, хто я такий? — ​поцікавився глава держави.

— Ні, — ​чесно відповіла дівчинка.

— Та це ж Президент України, — ​хтось улесливий збоку став пояснювати розгубленій дитині.

— Ми вже познайомилися, — ​відповів усміхнений Петро Порошенко і пішов далі.

Не знаю, чи це було передбачено сценарієм, чи вийшло спонтанно, але раптом хтось заспівав гімн нашого краю «Волинь моя» — ​безсмертний твір Степана Кривенького — ​і його підтримали сотні голосів. Гелікоптери здіймалися в небо під зворушливий музичний супровід:

Де ще знайти таку красу,
Як в казці намальовану,
Як нерозплетену косу,
До серця причаровану…
 

На продовження теми

Чиїми вустами говорив в Олиці очільник Польщі?

У неділю, 8 липня, глава сусідньої держави Анджей Дуда з неофіційним візитом побував на месі у кафедральному костелі Петра і Павла в Луцьку
Згодом польський президент вирушив до селища Олика Ківерцівського району. Там Дуда поклав квіти біля каплички на старому цвинтарі та виступив із промовою. Він заявив, що під час кривавих подій на Волині 1943-го відбувалася етнічна чистка, в якій, за його словами, загинуло 100 тисяч поляків і 5 тисяч українців. Цікаво, звідки такі цифри? Чи взагалі жило тоді стільки поляків на Волині?
Те, що президенти обох країн так і не перетнулись, пояснили тим, що візит Анджея Дуди був неофіційним. Мовляв, він приїхав на запрошення єпископа Римо-Католицької церкви Віталія Скомаровського.

 

Пряма мова

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті:

Ми готові поставити крапку й припинити взаємні звинувачення. Але надто багато залежить від польських політиків, які займаються політизацією історії. З боку Української держави, нашого керівництва постійно звучить пропозиція: залишімо історію для істориків. Це єдиний нормальний вихід із цієї ситуації. На жаль, поки з польського боку ми не бачимо таких зустрічних кроків. І тому сьогодні вшанування жертв польсько-українського конфлікту відбувається паралельно, а не разом.

Telegram Channel