Курси НБУ $ 28.06 € 33.00
Аби вийти з оточення, козаки котилися через болото по списах

«Битва під Берестечком». Художник Артур Орльонов.

Фото myukraine.org.ua.

Аби вийти з оточення, козаки котилися через болото по списах

10 липня 1651 року під Берестечком завершився бій між польським та козацько–татарським військом

Найбільшу битву часів Хмельниччини (200–300 тисяч поляків проти 100 тисяч козаків та 10–30 тисяч кримських татар) оцінюють по–різному. Від жахливої поразки українців до програшу, але без великих втрат.

Хід бою відомий: після обопільних атак поляки сильно вдарили по татарах і ті втекли, тим самим оголивши лівий фланг. Згідно з офіційною версією Богдан Хмельницький кинувся вертати союзників. Дивно лише, що друга людина у козацькому війську генеральний писар Іван Виговський поїхав разом із гетьманом, а не залишився командувати. Хмельницького татари затримали і звільнили пізніше. Хоча відомий український історик Михайло Грушевський вважав, що Богдан покинув козаків із власної волі.

Близько 300 козаків оборонялися на острові. На знак зневаги до життя вони жбурляли в болото золото і срібло.

Далі битва тривала вже без Хмельницького. Насамкінець козаки опинилися в облозі біля річки Пляшева. З іншим берегом табір з’єднувався кількома загатами, якими постачали припаси. Коли польський гетьман Лянцкоронський з частиною війська переправився через річку, постала загроза повного оточення.

У таких непростих умовах наказним гетьманом обирають вінницького полковника Івана Богуна. Він вирішує подолати водну перепону з частиною козаків і вибити поляків з правого берега Пляшевої. Будують кілька переправ, не шкодуючи ні возів, ні іншої амуніції — ​в болото кидають усе, що хоч трохи придатне для формування загати. За свідченнями деяких сучасників, козаки клали на болото списи і по них перекочувалися. Близько 2 тисяч вояків перейшли річку. Але основна частина війська, яка складалася здебільшого з повсталих селян, не була попереджена. Тому коли дізналися про переправу козаків, почалася паніка і тиснява, під час якої багато людей потонули. Поляки пішли в атаку.

Близько 300 козаків оборонялися на острові. На знак зневаги до життя вони жбурляли в болото золото і срібло. Останньому козарлюзі, який з човна боронився проти цілого війська, король обіцяв дарувати життя, але той не здався і бився до загину.

Польські джерела оцінювали кількість загиблих у 30 тисяч. Археологи знайшли на переправі лише близько сотні останків. Історики вважають, що поразка під Берестечком була не такою вже й великою, бо через два місяці під Білою Церквою Хмельницький зібрав нове військо. Навряд чи він зміг би це зробити, якби розгром дійсно був жахливий.

Тарас СТЕПАНЮК