Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Закліщених бджіл до нас привезли з Індії

Цим вуликам уже більше ста років.

Фото Сергія ГУСЕНКА.

Закліщених бджіл до нас привезли з Індії

75-річний мешканець Лишнівки, що на Маневиччині, неабияк розуміється на непростій, але цікавій пасічницькій справі

Анатолій Скороход – пасічник із великим досвідом.
Анатолій Скороход – пасічник із великим досвідом.

 Анатолій Григорович — ​уродженець Житомирщини. Ще до служби в армії у 1968 році закінчив Київську однорічну школу по бджільництву та деякий час працював за цим фахом. Проте невдовзі вступив у Харківське військове училище навчатися на вертолітника — ​парубка неабияк вабило синє небо.

— За радянських часів мені довелося служити не лише в Україні, — ​каже мій співрозмовник, — ​а й у Калінінградській області та Німеччині, проте найбільше запам’яталось останнє місце служби — ​Монголія. Країна чудес із великими морозами. Більшість місцевого населення там проживала кочовим способом — ​у юртах. Проте за часів Брежнєва у столиці — ​Улан–Баторі — ​збудували цілий мікрорайон із дев’ятиповерхівками та відмінними дорогами, яких навіть у Радянському Союзі не було.

Анатолій Григорович найбільше наголошував на тому, що теперішні крилаті трудівниці потребують лікування від кліщів.

Звільнившись з армії у 1998 році в званні капітана, повертається у рідну Лишнівку, де вирішує зайнятися бджолярством. Та й дядько, і дід дружини захоплювалися цією справою. Для цього згодилися усі старі вулики, яким вже більше ста років, деякі зробив сам. Цікавою та повчальною була розповідь про вихід рою та як повернути його назад.

— Перед тим, як має вийти рій, бджоли–розвідники шукають собі місце, де їм поселитися, — ​розповідає Анатолій Скороход. — ​Спочатку вони виходять, потім матка та інші бджоли, які кружляють і збираються навколо неї. Де сяде матка, там роїться вулик. Комахи можуть залишатися на одному місці кілька хвилин чи годину. За цей проміжок часу їх можна зібрати, а як не встигнеш, то полетять. Для цього потрібно взяти відро з холодною водою і віником їх покропити, щоб намокли крильця. А потім за допомогою того ж віника чи щітки змести у коробку. Добре, як до неї відразу попаде матка, то і всі скоро будуть там.

Повідав Анатолій Григорович й чимало інших секретів, якими рідко діляться пасічники. Та найбільше наголошував на тому, що теперішні крилаті трудівниці потребують лікування від кліщів.

— Пам’ятаю, був поширений обмін бджолами між країнами, — ​продовжує чоловік. — ​Коли здійснювали це з Індією, їхні медоноси виявилися закліщеними. Тепер практично всі пасіки в Україні мають цю проблему. Кліщ виводиться тільки в запечатаних комірках і живе на бджолі по 5–6 штук. Способів лікування є чимало. Я роблю це препаратом «Біпін», який продається в ампулах, — ​одна ампула на два літра води і шприцом десяткою обприскую вулики пізньою осінню перед заморозками, а через тиждень іще раз. Повторювати це можна і навесні. Коли закриваю вулик, комахи починають шуміти. Потім підсовую картонку, змазану вазеліном, і кліщі туди падають. Якщо не проліковувати бджіл, вони можуть пропасти.

Такі процедури Анатолій Скороход допомагає проводити і місцевим пасічникам. А тим, кому продає рої, радить обов’язково лікувати цих медоносних комах.

Сергій ГУСЕНКО

Telegram Channel