Після операції Пончик на милицях відвідує малюків і смішить ще більше.
Лікарняний клоун дарує онкохворим діткам усмішки, але і сам потребує допомоги
Про «Червоні носи» — так називають себе мешканці Рівного (Тарас Обоїста, Юрій Яцюк, Артем Алексєєв та інші) — ми вже розповідали. Один із них — Юрій Яцюк — багато років присвятив тому, аби обличчя малечі з цією страшною недугою хоч трохи повеселіли. Завжди усміхнений та позитивний, тепер йому самому необхідна підтримка, — у нього складна хвороба ніг, розповіла очільниця благодійного фонду «Скарбниця Надії» Мар’яна Рева
«Якби дуже давно дітвора не кликала його Пончиком, то саме так треба було б його називати — СтоТисячУсмішок. Усе життя Юрія осяяне ними. Він уміє знайти радість там, де вже давно не сподіваються її побачити. Тож заходить у палату до хворої дитини, яка не має сили навіть розмовляти, бачить заплакану маму — і за 5 хвилин там уже голосно регочуть. Як тільки його бачиш, перша емоція, яка виникає, — усмішка. Коли з ним розмовляєш, не можеш залишатися засмученим і серйозним. Коли прощаєшся до завтра, знову усміхаєшся.
Я прошу вас про допомогу. Бо дуже не хочу, щоб одного дня цей мужній чоловік не встав з ліжка.
Він — лікарняний клоун та працівник благодійного фонду «Скарбниця Надії», донор крові, спортсмен, учасник усіх забігів, що відбуваються в нашому місті, найкрутіший у світі нянь та неймовірний мрійник — Юрчик-Пончик — Юрій Яцюк. Я точно знаю, що щось забула — передивіться фото на його сторінці і побачите ще багато цікавого. Була переконана, що нерівна хода — це частина його образу клоуна. Коли з ним спілкуєшся, то менше всього звертаєш на це увагу. Та якось дізналася, що в Юрчика великі проблеми з ногами — інвалідність та постійний біль. Він дуже довго не погоджувався на розголос. Як справжній чоловік, не хоче просити про допомогу. Вже кілька років чую від нього, що ситуація ще не критична і поки що робити операцію немає необхідності. Але ходить усе гірше й гірше. І все частіше дзвонить, що не зможе сьогодні вийти на роботу, бо змінилась погода… Юрчик таки взяв рахунок на протез кульшового суглоба і погодився на збір коштів. 97 500 гривень. Майже сто тисяч. Мало це чи багато? Якщо рахувати зарплатами, які отримує в благодійному фонді, то безкінечно багато. Якщо по 50 гривень від кожної людини, яка знайома з Юрою, — це всього 1950 пожертв. Я прошу вас про допомогу. Бо дуже не хочу, щоб одного дня цей мужній чоловік не встав з ліжка. Уявіть, що ви перераховуєте не 20 чи 50 гривень, а допомагаєте народженню 20 чи 50 усмішок у лікарняних палатах…»
Неймовірно, але факт:
Тільки-но Мар’яна Рева закликала у «Фейсбуці» збирати кошти на операцію по заміні суглоба, як через добу вже писала подяку за сотні пожертв від знайомих та незнайомих, що свідчить про вдячність за той позитив, який Юрчик-Пончик дарує хворим дітям. 21 березня Юрія прооперували, збирають кошти на другий протез, щоб він і далі стрибав по лікарняних відділеннях і дарував усмішки — промінчики щастя серед стін, що звикли до сліз і болю, щоб хоч на деякий час там забули про недуги.
КАРТА ПРИВАТБАНК № 5169 3305 1506 8762 (корпоративна карта БФ «Скарбниця Надії» Рева Мар’яна Володимирівна)
Призначення платежу — добровільна пожертва для Яцюка Юрія
ПРИВАТБАНК БФ «Скарбниця Надії» ЄДРПОУ 37685693 р/р 26007054713460 КБ «ПриватБанк» МФО 333391 Призначення платежу — добровільна пожертва для Яцюка Юрія.
Руслана ЧАЙКА.
