Краще синиця в руках, ніж журавель у небі - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.46 € 26.94
Краще синиця в руках, ніж журавель у небі

Від Порошенка сховався. А до Путіна полетить?

Фото president.gov.ua.

Краще синиця в руках, ніж журавель у небі

Обвал гривні після повернення Коломойському ПриватБанку є дуже високим. І головне питання: чи захистить Зеленський Україну? «Багато хто побоюється, що Володимир Путін проковтне такого Президента, ніби шоколадну цукерку «Рошен», — ​пише інше авторитетне західне видання «The Economist»

Голосуючи за Володимира Зеленського чимало українців сподіваються на зміни. З цим можна погодитись: вони обов’язково будуть. Щоправда, на гірше чи на краще достеменно невідомо. Можливо, й справді ставка на абсолютного новачка в політиці спрацює. А можна втратити навіть те, що маємо зараз. Та й негативні сценарії вже на сьогодні проглядаються досить чітко.

 

Гроші

Перший із них, який, до речі, вже реалізовується, — ​повернення Ігорю Коломойському націоналізованого ПриватБанку. Позитивне рішення за його позовом в одному зі столичних судів може бути оголошене одразу після виборів. Вердикт суду призначено на 22–ге. Далі лише від позиції держави залежатиме — ​подавати апеляцію чи ні. І цілком зрозуміло, що в разі перемоги Зеленського такої боротьби не буде. Надто він пов’язаний із Коломойським.

Націоналізація Привату була однією з вимог Міжнародного валютного фонду. Якщо його поверне у власність олігарх, якого обвинувачують у виведенні з банку за кордон 5,5 мільярда доларів, МВФ може просто припинити співпрацю з Україною. Це автоматично потягне за собою відсутність коштів на погашення боргів. А у 2019–2020 роках Україні потрібно буде зробити дуже великі виплати за запозиченнями, які взяли уряди Тимошенко й Азарова.

У такому разі Україну чекає дефолт. Розкручення маховика інфляції, стрімке падіння курсу гривні до 40 чи 50 — і нова економічна криза. Адже вміння Зеленського вести переговори з донорами теж, м’яко кажучи, під сумнівом. Держава цілком позбудеться іноземних інвестицій, тому вкладати кошти в таку країну ніхто не буде.

Коломойський, не чекаючи завершення виборів, уже заявив, що хоче повернення 2 мільярдів доларів, які йому начебто винна Україна. Ці кошти повертатимуть усі без винятку платники податків. А вони б могли піти на підвищення пенсій.

Маріонетка або ні?

Виникає природне питання: чи Володимир Зеленський аж так сильно залежний від Коломойського? Останнім часом цьому не лише знайшлося достатньо доказів. Це вже перестали навіть намагатися приховати.

Сам Коломойський підтвердив, що його особистий адвокат Ігор Богдан працює юристом у кампанії Зеленського. А от згідно з розслідуванням програми «Схеми» Богдан не юрист, а фактичний керівник тіньового передвиборчого штабу Зеленського. Йому ж у ЗМІ пророкують посаду голови адміністрації нового президента.

Журналісти встановили, що Зеленський упродовж двох минулих років 13 разів літав до міст, у яких жив або живе Коломойський, — ​до Женеви або Тель–Авіва, куди він перебрався, побоюючись розслідування американського ФБР. Адже Ізраїль своїх громадян не видає. Вояжі Ігоря Богдана за цими ж маршрутами були ще частішими. Чи став би кандидат у президенти зараз, після оприлюднення цих даних і зізнань олігарха, вимагати від Петра Порошенка вибачень за те, що його назвали «маріонеткою Коломойського»?

Безпека

Полеміка Володимира Зеленського з чинним Президентом щодо дебатів показала відсутність у нього бійцівських якостей. Якщо він так уникає очної дуелі всього лише в рамках виборчої кампанії, то як же він зможе опонувати противникам України на міжнародній арені?

А Україна, проти своєї волі, перебуває у стані війни. Її відчуття вже не таке гостре саме через ефективну оборону, яку здійснює армія, та міжнародну підтримку. «Порошенко перев’язав рану під назвою Донбас. 90% людей у країні її не відчувають. Та це оманливий спокій», — ​описує ситуацію в Україні агентство «Ройтер».

Існує великий ризик того, що за президентства Зеленського Україна поступово повертатиметься під вплив Росії. 

«Багато хто побоюється, що Володимир Путін проковтне Зеленського, ніби шоколадну цукерку «Рошен» — ​пише інше авторитетне західне видання «The Economist».

Зараз стало відомо, що Володимир Зеленський 4 рази, у 2014– му та 2015 роках проігнорував повістки з військкомату. Це було саме в ті часи, коли багато хто записувався добровольцем. Але достатньо було й тих, хто свідомо уникнув призову. Та ніхто з останніх не претендує бути Верховним Головнокомандувачем.

Тактика Путіна добре відома. Перед кожним раундом переговорів він дає команду загострити ситуацію на фронті. Чи не затремтять коліна в нового президента, коли на нього впаде гіпнотизуючий погляд жорстокого кремлівського керманича?

Якщо Не Новоросія, то Малоросія

У команді Зеленського є багато прихильників «руського міра» та відвертих реваншистів.

Плани щодо повернення в Україну в разі його перемоги виношують найбільш одіозні представники команди Януковича. Вже зрозуміло, що буде зупинено підтримку української мови та української церкви. Ні, Томос не відберуть, проте перехід парафій до ПЦУ сильно загальмується.

Видатний український письменник Юрій Андрухович назвав проект Зеленського «пом’якшеною версією Партії регіонів»: «Поки що, до 21 квітня, він в овечій шкурі. Виносять за дужки віру, мову, історію. Гнучко не заперечують щодо ЄС і НАТО — ​от тільки чомусь «через референдуми». З якого дива ті плебісциди, коли все вже є в Конституції? А з такого дива, що це затягування, замилювання, заморочування», — ​заявив він.

І це справді так. Тому що вступ до ЄС та НАТО потрібно вигризати в переговорах. Його мало задекларувати. І, до речі, Порошенко це яскраво продемонстрував, коли, долаючи шалений як зовнішній, так і внутрішній опір, таки домігся безвізу та ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС.

Існує великий ризик того, що за президентства Зеленського Україна поступово повертатиметься під вплив Росії. Не вийшло з Новоросією, тож тепер у Путіна є шанс домогтися Малоросії. Але і цей ризик не найбільший. Адже за слабкого президента держава може взагалі швидко поринути у хаос і втратити не лише нові території, але й незалежність.

Утім, вирішувати виборцям 21 квітня.

Петро МАКАРУК


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.