Cон розуму - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 25.82 € 28.98
Cон розуму

Є ще час отямитися.

Фейсбук

Cон розуму

Найстрашніша темрява перед світанком… Алегорія, котра інколи підбадьорює. Але не сьогодні

Бо із жахом спостерігаю, якою швидкою буває деградація усіх щаблів суспільного буття, яким стрімким — ​демонтаж, регрес сітки громадянського суспільства. Якою заманливою і всепоглинаючою виявляється спокуса простих питань, простих відповідей, ідеологія «простої» людини, пресловутий «бунт мас», що завжди закінчувався кривавими містеріями. Все починається з віртуального симулятора, який кожен наповнює змістом на свій лад, позаяк той поки пустопорожній і, отже, влаштовує практично кожного. Гнучкошийний, лагідний… Галабародько Васілій.

Сьогодні я ще собі майже заздрю, бо жевріє надія на здоровий глузд народу, який не має права просто так, граючись, розтоптати з такою мукою і втратами пророщені пагони нормального гідного майбутнього своїх дітей. Ще сподіваюся, що серйозність при прийнятті доленосних рішень таки присутня у нашій українській ментальності. Хоча, якщо відверто, — ​звідки б то їй узятися? З книг? Їх фактично не читають. З року в рік збільшується частка тих, хто за рік не взяв до рук жодної книги.

Поряд з агітацією за новітнього месію попливло хмаровиння текстів, в яких заперечується Голодомор, репресії, винищення українців і всього українського.

Таких більше половини дорослого населення країни. З телепередач? Цей простір перенасичений відвертою ненавистю до України і всього українського. З дня у день глядач споживає відверто антидержавницький продукт, де найголовнішим є ненависть до української влади, нормальної, патріотичної, навіть з огляду на усі прорахунки чи помилки. Є ще соц­мережі, творені за принципом окремішніх закритих роїв, спільноти, які рідко перетинаються між собою та й взагалі спілкуються різними мовами.

Зеленський не говорить про політику. То й добре. Вона вже всіх задовбала. Не цікавиться історією. І прекрасно. Як і більшість населення, що взагалі не хоче про неї чути. Поряд з агітацією за новітнього месію попливло хмаровиння текстів, в яких заперечується Голодомор, репресії, винищення українців і всього українського.

Зеленському закидають, що він не хоче чи не може дати відповіді на болючі питання економіки, політики, релігії, культури. Його викликають на серйозну дискусію. Вважаючи, що він у ній програє. Та його симпатики так не вважають. Вони взагалі не хочуть чути ні питань, ні відповідей. Хочуть видовища. І досвідчений шоумен його обов’язково дасть. О, натовп шаленітиме від задоволення. Бо ті, хто його підтримує, прагнуть не відповідей, а тимчасового кайфу від здійсненої помсти. Тріумфу. Над ким? Над чим?

Є ще час отямитися. Навіть не час — ​кілька історичних миттєвостей, доки легковір’я, емоційна напруга не скинули український корабель у безодню хаосу і тривалої турбулентності, якою неминуче скористаються і наші вороги на Півночі, і сердечні «друзі» на Заході, який так любить українських заробітчан та ще більше прикарпатські краєвиди. Фінансовий крах, новий розподіл власності… Прикордонна гризня. І новий пошук ворогів всередині себе. Нових винуватців.

Для чого я це пишу? До кого звертаюся? Може, лиш для себе, щоб не картати себе потім, що промовчала. Нині неможливо пробитися до мізків, охоплених передвиборчою лихоманкою. Ще ніколи не було так важко дискутувати, переконувати. Ти ворог, якщо не говориш в унісон. Не можу позбутися передчуття незворотного лиха, яке ми самі накликаємо у свій дім.

Наталія ДЗЮБЕНКО–МЕЙС, письменниця, дружина покійного американського історика, дослідника Голодомору в Україні Джеймса Мейса
Джерело: «Фейсбук».