Мама убивці 11-річної Даринки: «Ми відмовляємося від нього. Нехай отримає по заслузі» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.22 € 26.72
Мама убивці 11-річної Даринки: «Ми відмовляємося від нього. Нехай отримає по заслузі»

На велелюдний похорон Даші зійшлося все селище, і навіть поліцейські не могли стримати сліз.

Фото unian.ua.

Мама убивці 11-річної Даринки: «Ми відмовляємося від нього. Нехай отримає по заслузі»

Подробиці жахливої трагедії на Одещині

13 червня в селищі Іванівка пропала 11-літня Дарина Лук’яненко. Дівчинка зникла серед білого дня, коли йшла на танцювальний гурток. Вона направлялася від базару, де працює її мама, до школи, і в цей час вела прямий ефір в інстаграмі (відео зникло з інтернету через добу). Але зв’язок обірвався зненацька, наче хтось її покликав дорогою. З тих пір і до 19 червня місцезнаходження Даші залишалося невідомим.

Дитину майже тиждень цілодобово шукали пів тисячі чоловік: поліція, Нацгвардія, кінологи, волонтери, водолази і пілоти. Лише через шість днів голе тіло зниклої дівчинки підняли з вигрібної ями одного із будинків селища. Сина господаря цього обійстя, 22-літнього Миколу Тарасова, доставили у районний відділок поліції, де він зізнався у моторошному вбивстві

Поліція оглянула у райцентрі кожен сантиметр

Того страшного дня Даша Лук’яненко близько 14–ї години забігла до мами на базар, а після цього пішла в школу на генеральну репетицію учасників танцювального гуртка. Однак там вона так і не з’явилася. Прогуляти заняття дівчинка не могла, оскільки виступ був для неї важливим, удома все було добре — ні сварок, ні конфліктів. Тому батьки підняли тривогу практично одразу, коли з’ясували, що доньки не було в школі.

Як жити далі матері сина–збоченця, який по–звірячому вбив невинну дитину?
Як жити далі матері сина–збоченця, який по–звірячому вбив невинну дитину?

 Мережа «Інстаграм», у якій Даша вела прямий ефір дорогою до школи, зафіксувала, що зв’язок із нею обірвався о 14:24 — у цей час її хтось покликав. Приблизно тоді ж жителі вулиці, котрою йшла дівчинка, почули істеричні дитячі крики. Про них розповідали одразу двоє сусідів. Дід Анатолій Заборюк негайно кинувся на вулицю, бо подумав, що на якусь дитину напали собаки. Але коли вибіг на дорогу, там уже нікого не було. Ні дівчинки, ні підозрілих осіб він не помітив.

Увечері батьки підняли на ноги поліцію. До пошуків долучилися волонтери, кінологи із собаками, місцеві жителі, водолази, члени тутешнього авіаційного клубу. Вони прочесали всі закинуті будинки, яри, кущі, оглянувши кожен сантиметр в Іванівці. Пошуки дівчинки не припинялися ні вдень ні вночі. Але Дарина наче крізь землю провалилася.

На допиті Тарасов поводив себе спокійно, поліція вважає, що вбивство він вчинив на сексуальному грунті. За скоєне йому світить довічне ув’язнення.

Собаки привели поліцію до одного з будинків на тій вулиці, де йшла Даша. В ньому живе родина Тарасових — мати, батько і двоє синів. Біля їхнього дому дівчинка ходила щодня. Обійстя оглянули, поговорили з мешканцями, але нічого не знайшли. Хоча волонтери, які були при цьому присутні, зауважили, що сини господарів їм не сподобалися.

Тим часом про зникнення Дарини Лук’яненко почали масово писати ЗМІ, і цим скористався шахрай, який подзвонив матері і зажадав 10 000 доларів за інформацію про місцезнаходження дитини. Зловмисника швидко затримали. З’ясувалося, що це 24–річний житель Миколаївської області, раніше засуджений. Про реальне перебування дівчинки він не знав. Помилялися й екстрасенси та гадалки, котрі казали батькам, що Дашу тримають у якомусь підвалі.

«Був відлюдькуватий. Весь час проводив за комп’ютером»

Через три дні після зникнення поліція почала підозрювати найгірше та опрацьовувати найбільш неймовірні версії. Наприклад, були перевірені всі автомобілі, котрі в період зникнення Даші виїжджали з Іванівки. Однак це не дало результату. На території району проживає близько 800 раніше засуджених, з яких 80 могли бути потенційними викрадачами. Поліцейські «відпрацювали» більше пів сотні наркозалежних і майже три десятки психічнохворих.

У результаті було окреслене коло підозрюваних: вісім чоловік, у тому числі дві жінки. В усіх них провели обшуки, які вчергове нічого не дали.

Щоправда, в процесі пошуків правоохоронці натрапили на жахливу знахідку. На кладовищі вони наткнулися на свіжовириту могилу без хреста. В ній лежав похований без дозволу чоловік. За відсутності рідних його похоронили таким варварським способом, перемотавши ноги скотчем.

Поліція опитала понад 2000 жителів селища, і хтось згадав, що один із братів у будинку Тарасових, до якого привели собаки, проявляв нездоровий інтерес до малолітніх дітей, але до відповідальності не притягувався. Правоохоронці знову повернулися до цього дому і ще раз побесідували з його мешканцями. Варто відзначити, що мати Миколи, на якого впала підозра, брала активну участь у пошуках зниклої дівчинки. А от сам Микола поводив себе дивно, його знову запідозрили у брехні і забрали на розмову в поліцейський відділок.

Після багатогодинних допитів він врешті–решт зізнався, що вбив дитину, і розказав, де сховав тіло. Поліція втретє провела обшук будинку і знайшла взуття Даші Лук’яненко біля паркану, а тіло дівчинки — у вигрібній ямі. Підозрюваний убив її практично відразу після викрадення. Він накинувся на неї, затягнув у коридор, роздягнув, намагався згвалтувати. Дитина відчайдушно опиралася, тоді Тарасов почав душити її, наніс удар ножем чи шилом. Натягнув на голову мішок, до ніг прив’язав каменюки і пропхав у отвір туалету на вулиці. Одяг дитини облив бензином і спалив.

Про Миколу Тарасова відомо небагато. За характером відлюдькуватий, жив, по суті, затворником, весь вільний час проводив біля комп’ютера або з телефоном. Його захопленням були серіали про кримінальні злочини та слідство, комп’ютерні ігри про вбивства. Постійно ніде не працював, заробляв на сезонних роботах, іноді досить непогано. З останньої своєї зарплати частину віддав батькам, решту потратив собі на обновки.

За словами матері, того дня він приймав душ, потім грав на комп’ютері, дивився кіно. Що змусило його вийти на вулицю, схопити дитину, затягнути її в дім, задушити і викинути у вигрібну яму — з’ясує слідство. Біля поліцейського відділку, у якому спочатку тримали Миколу Тарасова (згодом його перевели в сізо до Одеси), постійно перебувало більше сотні співробітників правоохоронних органів, оскільки боялися, що односельчани вчинять над ним самосуд.

Як з’ясувалося, Микола Тарасов був знайомий із Дашею, адже їхні батьки разом працювали на ринку. Більше того — в перші дні після її зникнення він намагався підключитися до пошуків, хоча знав, що її тіло лежить на дні вигрібної ями. На допиті Тарасов поводив себе спокійно, поліція вважає, що вбивство він вчинив на сексуальному грунті. За скоєне йому світить довічне ув’язнення.

Після того, як злочинець зізнався і тіло дівчинки було опізнано батьками, рідні Тарасова не захотіли наймати йому адвоката і взагалі від нього відмовилися. «Мати приносить свої вибачення за виховання такого сина. Сім’я нічого не знала про те, що він чинив. Ми відмовляємося від нього, не будемо захищати його. Нехай він отримає по заслугах. Ще раз пробачте нас усі», — написала Марія Тарасова в соціальних мережах.

Обстановка в Іванівці, де сталася трагедія, залишається дуже напруженою. Місцеві жителі озлоб­лені на всю сім’ю Тарасових. Вони намагалися спалити їхній будинок, а на базарному контейнері написали «Смерть вбивці». Люди не довіряють правоохоронним органам, сумніваються в проведенні чесного розслідування, вимагають повернення смертної кари і обов’язкової хімічної кастрації для таких злочинців.

P. S. Мати убивці Марія Тарасова хотіла прийти на велелюдний похорон Дарини, проте її не пустили. «Я хотіла до людей ви­йти. Якщо вважають, що мене треба убити — нехай уб’ють, спалять. Я прийму все, що вирішать люди», — попросила жінка.

Наталка ЧОВНИК.

За матеріалами інтернет-сайтів «Обозреватель», «РБК–Україна», «Цензор», «Думская», УНІАН.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.