Хелен Келлер знайомилася з різними американськими президентами, у тому числі з Ейзенхауером.
Сліпоглуха Хелен Келлер вчила світ не сахатися особливих людей
На початку ХХ століття ніхто не чув про інклюзію (коли люди з особливими потребами, з каліцтвами вчаться, працюють разом з усіма). Один Бог знає, як велося і ведеться тим, хто приречений жити у чотирьох стінах. Хтось мав почати розповідати про це здоровим. Хтось дуже сміливий і талановитий. Адже щоб тебе почули — треба бути нарівні…
Для цього на Землю була послана Хелен Келлер. Дівчинка народилася 27 червня 1880 року в американській сім’ї. Була очікуваною і улюбленою. Уже у півроку лепетала перші слова, але через 19 місяців вона змінилася. Гарячка, ймовірно через менінгіт, позбавила дитину слуху та зору. Темрява і тиша.
«У перші 19 місяців мого життя я вловила образи широких зелених полів, сяючих небес, дерев і квітів, які наступна темрява не змогла зовсім стерти».
Це цитата з однієї з автобіографічних книг Келлер! Книг, які вона продиктувала НА ПАЛЬЦЯХ! Вона — сліпоглуха людина! А ще ж були поїздки з лекціями до 39 країн світу, зокрема і до Японії! Зустрічі з різними президентами Америки! Вона стала героїнею фільму про себе. Найголовніше — створила фонд допомоги таким, як сама! Як могла — розповідала всім, що люди з фізичними вадами такі ж, як і цілком здорові. Це було в той період, коли їх утримували в притулках та спецсанаторіях або ж удома.
«Єдина безпросвітна темрява — це темрява нікчемності й байдужості», — усюди повторювала Келлер.
Вона мала на кого обіпертися змалку. Навіть тоді, коли страшенно гнівалася, розуміючи, що не вміє сказати. Через роки «напише»: «Батько мій був надзвичайно люблячим і великодушним, а ще — прекрасним оповідачем, і після того, як я опанувала мову німих, незграбно малював знаки у мене на долоні, передаючи найдотепніші анекдоти. Як мені написати про мою матінку? Вона така мені близька, що говорити про неї здається неделікатним».
Батьки після довгих пошуків знайшли для Хелен учительку. Її звали Анні Салліван. Ця жінка виявилася подарунком долі. Її зватимуть залізною Анні, а потім чудотворцем… 7–річній дівчинці, якій раніше дозволялося все, довелося спочатку навчитися розуміти «ні» (не їсти руками з тарілки, зачесуватися), а потім осягати складну науку про слова — зв’язувати предмети і їхні назви, намальовані дотиками на долоні.
Хелен Келлер: «Хоч світ повен страждань, він також повен прикладів подолання страждань».
«Коли я трошки з нею (лялькою) погралася, міс Салліван повільно по буквах намалювала на моїй долоні слово «лялька». Я відразу зацікавилася цією грою пальців і постаралася її наслідувати. В наступні дні, так само неосмислено, навчилася писати безліч слів, як, наприклад, «капелюх», «рот», і кілька дієслів — «сісти», «йти». Але тільки після кількох тижнів занять з учителькою я зрозуміла, що у всього на світі є назва».
10–річна Хелен з допомогою Салліван почала вчитися говорити руками. Дівчинка торкалася губ людини, яка розмовляла, і запам’ятовувала вібрацію — у цей же час учителька позначала слова на її долоні. До 18 років Келлер опанувала латину, грецьку, французьку та німецьку мови! А далі — вища освіта у найкращому навчальному закладі. Вона навчалася у виші на кшталт Гарварда для жінок — коледжі Редкліфф — і закінчила його з відзнакою! (Сам Марк Твен, відомий письменник, попросив нафтового магната оплатити навчання «талановитої дитини»). Її вчителька перекладала все на мову пальців (і математику, й історію, й латину, й німецьку з французькою) — так вони удвох і навчалися. Отож, Келлер стала першою сліпоглухою, яка здобула вищу освіту.
Після того обоє взялися за активне світське життя — політичні збори, обговорення книг і статей. Хелен, вродлива і розумна, всюди демонструвала: особливих людей не треба боятися, багато що ці люди вміють робити не гірше, а то й ліпше за здорових. Одночасно вона виступала за право жінок брати участь у виборах та за права робітників.
Хелен зустріла своє кохання. 32–річною красунею захопився її тимчасовий секретар та редактор. Він єдиний, крім учительки, вивчив мову сліпих… Та їхні стосунки обірвали батьки Хелен. Жінка мусила змиритися: «зосередила свої життєві сили на тих, кого доля обділила ще більше за мене». Її називали однією з найзнаменитіших людей в Америці. А президент США Ліндон Джонсон вручив їй орден Свободи (одна із двох найвищих громадських нагород).
Хелен пішла в засвіти 1968–го у віці 87 років, залишивши приклад натхнення для інакших людей.
«Ми, зрячі і сліпі, відрізняємося один від одного не за числом доступних нам почуттів, а тим, як ми їх використовуємо».
Стаття підготовлена за матеріалами сайтів psychologis.com.ua, vseosvita.ua, svoboda.org, neinvalid.ru, changeua.com.
