Уже другий рік поспіль влада відмовляється від військового параду у День Незалежності, однак українці самоорганізувались і провели величний Марш, щоб подякувати нашим захисникам і заявити, що реванш не пройде.
Порошенко — Зеленському: «Не можеш — навчимо, не хочеш — змусимо»
24 серпня, у День Незалежності нашої держави, п’ятий Президент України, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко з дружиною Мариною пройшли на чолі колони ветеранів війни проти російської агресії під час багатотисячного Маршу Незалежності в центрі Києва
Після урочистої ходи тисячі українців зібралися на Європейській площі, де відбулася акція на підтримку об’єднання демократичних сил «З Незалежністю не жартують». Перед присутніми з гострою та емоційною промовою виступив Петро Порошенко. Пропонуємо найважливіші моменти з його звернення
Про День Незалежності
«День Незалежності — це неначе Різдво і Воскресіння одночасно. Після майже трьохсотп’ятдесятилітнього російського панування в Москві були точно впевнені, ніби Україна навіки розчинилася в неосяжних просторах імперії. А вона відродилася. І хіба це не є наше справжнє воскресіння як великого європейського народу, як великої європейської нації?»
Про владу Зеленського
«Більше року тому люди трохи збилися з дороги. Зеленуваті болотні вогні люди помилково сприйняли за зірку–дороговказ. А болотяне трясовиння іноді небезпечніше за ворожі кулі… 16 місяців тому вірус некомпетентності, вірус дилетантства, вірус безвідповідальності вразив Україну. Ми з вами не тішили себе ілюзіями, але десь у глибині душі, в тривозі за майбутнє країни все ж таки припускали, що з часом вони якось засвоять найпростіші уроки, ази державного управління. Може, папуга навчиться говорити, може, ведмідь опанує їзду на мотоциклі? На жаль, влада нічому не навчилася. Експеримент із новими обличчями провалився.
На жаль, влада нічому не навчилася. Експеримент із новими обличчями провалився.
Але ж, друзі мої, з Незалежністю не жартують. Президент — це не роль, а важкий хрест і відповідальна робота. Управління державою — не вечір гумору. Влада інтелектуально та організаційно не здатна вирішувати ті проблеми, які стоять перед країною. Ми ж із вами робимо все від нас залежне, щоб мінімізувати шкоду, якої «дилетантура комедіантів» завдає Україні. Якщо не відбулося найгіршого, то лише завдяки активній вашій позиції — ветеранів, волонтерів, небайдужих, активної частини українського суспільства, політиків–державників».
Про вступ до ЄС
«На цьому місці 11 червня 2017 року ми з вами проголосили здобуття безвізу. На цьому місці, на Європейській площі, ми з вами відсвяткуємо вступ України до Європейського Союзу. Хоча я реаліст, і хочу сказати, що станеться це не при цій владі».
Про події в Білорусі
«Біля цієї площі, у ста метрах звідси, на Грушевського, 22 січня 2014 року віддав своє життя за європейську Україну білорус Михайло Жизневський. Я як Президент мав високу честь присвоїти посмертно Михайлові звання Героя України… Акт про проголошення Незалежності України Верховна Рада ухвалила 24 серпня. А 25 серпня білоруський парламент проголосив державну незалежність Білорусі. І зараз, у ці дні, вона під величезною загрозою. Стратегічна мета Росії — аншлюс Білорусі. Путін хоче поглинути її, як Гітлер колись поглинув Австрію. Натомість ми, українці, Євросоюз і, головне, сам білоруський народ потребує незалежної білоруської держави. Ми з вами, мільйони українців, сьогодні тримаємо кулаки за те, щоби демократія в сусідній країні перемогла. Щоби білоруський народ і тільки він обрав собі владу на вільних і чесних виборах. Щоби там не пролилася кров. І щоби білоруську землю не топтала російська солдатня. Ми з вами з Європейської площі Києва висловлюємо європейську солідарність із сябрами. Живє Бєларусь!»
Про партію «Європейська Солідарність»
«ЄС» — це опозиційна сила, здатна захищати громадян України від влади дилетантів, уособленої командою Зеленського, рівно як і від реваншистів п’ятої колони, згуртованих в ОПЗЖ. «Опозиційна платформа» — це теж опозиція, але не українська. Це російська опозиція до нашої державності, це російська опозиція до самого факту існування України як соборної незалежної європейської держави! Націленість цієї п’ятої колони на завоювання місцевих Рад у південних та східних областях створює додаткову загрозу територіальній цілісності країни.
Місцеві вибори, які пройдуть одночасно по всій країні, є вагомою політичною подією. Від результату цієї загальнонаціональної кампанії залежить не лише справність міської каналізації чи якість сільської дороги, але й доля країни загалом, заборона її федералізації. Місцеві вибори мають стати потужним корабельним ревуном, сигналом, який дасть зрозуміти «слугам», що «триумфальное шествие зеленой власти» завершилося. Зелень падає восени — ми знаємо це точно. Але дуже важливо усвідомити: щоб запобігти поступовому і часом малопомітному для широкого загалу сповзанню України назад у сферу російського впливу, потрібні єдність та координація зусиль державницьких політичних сил. Так, як сьогодні це відбулося під час нашого з вами параду ветеранів».
Про військовий парад на 30–ліття Незалежності, яке відзначатиметься наступного року
«Я розумію, що біля вагона Сердючки йому комфортніше, ніж біля танка. Там йому не так лячно. Ви зрозуміли, про кого я? Він не усвідомлює значення параду ні для самих військових, ні для справжніх українців, ні для нашого суспільства. Досить боятися армії! Досить приховано зневажати її! Досить ухилятися від виконання обов’язків Верховного Головнокомандувача! «Усєх бамбіть» не треба. Але наступного року у день тридцятої річниці Незалежності має бути великий військовий парад. З технікою, з авіацією, з найкращими у світі воїнами, ветеранами, добровольцями. Не зробить влада сама — ми придумаємо, як її примусити. Бо дехто в армії не служив, а там кажуть: «Не можеш — навчимо, не хочеш — змусимо».
Попри наміри зовнішніх ворогів, попри слабкодухість внутрішніх зрадників із п’ятої колони, попри кричуще невігластво та безпросвітний дилетантизм теперішньої влади я хочу вас запевнити: все у нас точно буде добре!
Слава Україні!»
Дарія КЛИЧ
