Електрофорез винайшов волинянин

Початкову освіту він здобув у Володимирському колегіумі, далі вступив до Віленського університету, а по закінченні став викладачем, працював на посаді віце-професора кафедри фізики. Але час від часу Стубелевич бував на Волині. Тут познайомився зі своєю майбутньою дружиною Олександрою. Після весілля сім’я осіла у Вільнюсі.

   Молодий учений проводив досліди щодо впливу електричного струму на живі організми і використання його для лікування людей. Дозований вплив струму Стубелевич випробовував спочатку на собі, а відтак — на пацієнтах, від яких отримує позитивні відгуки. На початку 1801 року він пише про свої досліди з використанням електричного струму в лікуванні тяжких недуг. Нині цей метод називають електрофорезом. Через кілька років про такий же винахід заявив професор Московського університету Федір Рейс, якого довгий час вважали винахідником.

Дозований вплив струму Стубелевич випробовував спочатку на собі, а відтак — на пацієнтах.

Пізніше Стубелевич поїхав у подорож Європою, вивчав досвід передових науковців, закуповував літературу та прилади. У Парижі слухав лекції відомих учених Андре Ампера, П’єра Лапласа та Жозефа Гей-Люссака. Після повернення він уперше визначає поняття магнітного поля. Цей термін дослідник електромагнетизму Майкл Фарадей вжив лише у 1845 році.

За значні наукові здобутки Стефана Стубелевича обрали членом Паризького гальванічного та Академічного товариств, Королівського та Наукового — в Геттінгені, Аграрно-економічного — у Варшаві. Він написав підручник з фізики, став почесним членом кількох академій наук. 

Фундаментальну працю видатного волинянина «Вплив електрики на стан живих істот» видали посмертно у 1819 році, а чимало з написаного залишилось у рукописах.