Виявляється, лавандові поля мають не тільки колір і запах, а й... звук: над ними постійно чується безперестанне дзижчання бджіл.
Квіти, умієте душу зігріти, Бо й самі ви — душа землі…
У «Цікавій газеті на вихідні» за 11 травня ми розповідали про барвисті килими, які постелила природа. Нині ж пропонуємо помилуватися рукотворними квітучими долинами
Поблизу болгарського міста Казанлик, біля підніжжя гір Стара–Планіна, на 30 км розкинулися трояндові плантації.
Кажуть, влітку цю місцину легко відшукати навіть без карти і навігатора — за ароматом. Гордість тутешнього населення — дамаська троянда, понад три століття тому привезена із Сирії. Рослина добре прижилася на цих землях і стала символом Болгарії. Завдяки особливому клімату квітка накопичує рекордну кількість пахощів і є сировиною для виготовлення ефірної олії, якість якої визнана в усьому світі. Пік цвітіння припадає на травень. Саме тоді у цій місцевості проводять фестиваль троянди.
Під час «тюльпанової лихоманки» наприкінці XVI століття цибулина рідкісного Тюліп Брассері прирівнювалася за ціною до процвітаючої пивоварні.
Франція славиться полями лаванди, яку називають душею Провансу.
Щоліта з червня по серпень сотні квадратних кілометрів цього регіону потопають у переливах відтінків — від димчасто–бузкового до синювато–фіолетового (колір визначається порою цвітіння і погодою в регіоні). Навіть домівки тутешніх жителів прикрашені кущиками «блакитного золота» — настільки тут люблять цю рослину. Її застосовують для виготовлення косметики, парфумів, мила, а деякі ресторани, щоб надати місцевій кухні особливого шарму, використовують лаванду в приготуванні сорбету, печива, меду.
На весь світ відомі Нідерланди неозорими тюльпановими плантаціями.
Тут у квітні все узбережжя вкрите різнобарвними квітучими полями. Щойно в 1570 році з’явилися в Голландії перші тюльпани, люди настільки захопилися розведенням цих рослин, що придбати нові цибулини стало межею бажань. Навіть посаг нареченої обчислювали кількістю цибулин. Попит у тисячі разів перевищував пропозицію, тож нерідко за деякі сорти платили до 6000 золотих монет. А цибулина рідкісного Тюліп Брассері прирівнювалася за ціною до процвітаючої пивоварні. Такий «тюльпановий бум» породив величезні спекуляції, призвів до розорення багатьох підприємців, що намагалися швидко розбагатіти. Згодом ажіотаж ущух, тюльпаноманія поступово припинилася, і лише наприкінці ХХ століття почався її новий виток. Нині вирощування цих квітів у країні поставлено на промислову основу і є найважливішим напрямом її експорту.
Надія АНДРІЙЧУК
