Вихлюпувати свої негативні емоції на близьких – шкодити їхньому здоров’ю.
Токсичні стосунки з’їдають серце
Чому люди з важким внутрішнім конфліктом хворіють і помирають? Чи ми залежимо від наших рідних не тільки емоційно, а й фізіологічно? На ці запитання знайшов відповідь знаменитий американський кардіолог, який винайшов дефібрилятор, нобелівський лауреат Бернард Лоун
Він поділився спогадами про те, як оглядав одного пацієнта-«сердечника». Ставив запитання, на які хворий неохоче відповідав. А його дружина постійно бігала курити.
Лікар зробив жінці зауваження: «Хіба можна стільки палити, маючи чоловіка з кардіозахворюванням?» А вона розплакалася і закричала: «До чого тут моє куріння! Не в цьому справа! Джон вам бреше і не каже головного — він захворів, тому що його мати постійно гризе, засмучує, докоряє… Телефонує і знущається з нього. А Джон нічого не може зробити, бо це ж його мати!»
Ця розмова справила велике враження на доктора Лоуна. Він почав спостерігати за пацієнтами. І сам собі не повірив: в одного дідуся зять видурив майно, бізнес на себе переписав, а старенький уже боявся по кімнаті ходити — йому дорікали, що тупотить ногами… І ця бідна літня людина перетворилася на інваліда. Інший пацієнт одужував після серйозної операції, а йому матуся зателефонувала і прокляла через гроші. Хворий помер. І таких випадків багато.
«Усі мої пацієнти — жертви емоційних конфліктів із близькою людиною».
І Лоун сказав: «Усі мої пацієнти — жертви емоційних конфліктів із близькою людиною». З них неможливо знайти вихід: доводиться спілкуватися, піднімати слухавку, зав’язувати розмову, разом жити, ходити в гості, пригнічувати свої природні емоції — бо треба бути добрим. Привітним тестем, гарним сином, люблячою дружиною… Так треба!
Знаменитий кардіохірург написав, що операції та лікування — це правильно. Вони дають результат. Але причина хвороби або травми — саме в конфлікті, в стійкому недоброзичливому ставленні до людини. І чим благороднішою і спокійнішою є сама особа, тим важчі наслідки такого конфлікту. Адже із зовнішнього він стає внутрішнім. І токсична людина оселяється у вашій підсвідомості. «Виселити» її звідти дуже важко, всі сили організму йдуть на це внутрішнє протистояння, в якому немає переможця — воюють частини однієї особистості!
Тому люди з важким внутрішнім конфліктом хворіють і вмирають. Вони змушують себе «прощати», «розуміти», «не звертати уваги», бо так прийнято. Але поки конфлікт не буде визнаним, поки ворожість і токсичність іншої людини не будуть усвідомлені — хвороба посилюватиметься.
Лоун просто заборонив пацієнтам розмовляти телефоном — тоді стільникових не було. Відвідувати хворих дозволяв тільки тим родичам, з якими у пацієнта були гарні стосунки. І люди одужували, дякували лікарю.
За матеріалами інтернет-видань.
