Вийти заміж за тата
«Я би вийшла заміж за тата. Він мені та-а-ак подобається, якби ти знала, мамо! Я його люблю і він мені усім–усім підходить. Він теж казав, що мене любить. Ніхто у світі мені більше так не підійде, як тато. Але ж він одружений на тобі…» — свого часу довелося мені почути ось такий монолог доні
З університетського курсу психології запам’яталося, що такі висловлювання дівчаток про тат і хлопчиків про мам є типовими до 6 років. Висловлене — перше формування чуттєвості, перша сексуальна цікавість до осіб протилежної статі, у цей дитячий час найавторитетніших, найдобріших і найкрасивіших у житті мами і тата. Писали про це сам Зігмунд Фрейд та його послідовники. У дівчачому випадку називали такі дії комплексом Електри, у хлопчачому — Едіповим комплексом (за міфологією). Як би це не називалося, батькам важливо знати, як реагувати на міркування дітей. Однозначно — без іронії, гумору (і чорного теж), без насмішки. Бо дитина ділиться сокровенним, тим, що її дуже хвилює. Тато є першим мужчиною у її житті, за яким вона спостерігає. «У тебе обов’язково буде хороший чоловік, якщо ти схочеш — схожий на нашого тата, тільки молодший. А тато, бачиш, — зайнятий, він — мій чоловік. У світі стільки хороших хлопчиків, які підростають і чекають зустрічі з іншими хорошими людьми — з дівчатками!» — такі слова почула від мене 3–літня дочка.
Минуло 7 років, і я помічаю, як пильно вона стежить за тим, як ми з чоловіком вирішуємо проблеми, як сперечаємося і «підписуємо» мирні угоди. Помічаю, якими важливими є для неї «валентинки» на 14 лютого, отримані у класі, як поспішає вона вживати слово «любов». З огляду на це, ми розмовляємо з нею про те, що передує любові, — про симпатію, про те, що деякі люди вдають певні почуття, а насправді їх не відчувають. Вона гарячковито обурюється, що так нечесно і підло, а я розповідаю, що коли знаєш про таку можливість, не поспішаєш із рішеннями — то шансів обпектися об підлість менше. Думаю, завдяки тому, що ми з донькою роками розмовляємо про суттєве і несуттєве (я і досі змушую себе слухати, навіть коли ду-у-у-же нецікаво), я час від часу чую і ось «ті» інтимні запитання — про фізичні стосунки двох. Мені боязко сказати щось не те, та одночасно я рада, що мені довіряють.
Якщо хтось до тебе дуже-дуже добре ставиться, можливо любить, він прислухатиметься до твоїх бажань, готовності, він не буде підганяти. Поспішність в інтимних стосунках — непотрібна штука.
Кожна жінка–мама знає, якими романтичними бувають дівчатка, отож, їхні запитання є гарним приводом для нас «підшити» земні рамки тій захопленості увагою хлопців. Йдеться про незаплановану вагітність, про статеві хвороби, а головне — про готовність сказати «ні» попри велику симпатію і боязнь образити. «Якщо хтось до тебе дуже–дуже добре ставиться, можливо любить, він прислухатиметься до твоїх бажань, готовності, він не буде підганяти. Поспішність в інтимних стосунках — непотрібна штука», — щось таке я собі наскладала про всяк випадок на якусь із майбутніх розмов. У статтях психотерапевтів–практиків вичитала, що до 12 років таких тем у дитини буде і буде…
Не думайте, що основний тягар інтимних запитань мають нести мами! Психотерапевт Найджел Латта має залізний аргумент і для тат: згідно з останніми дослідженнями, дівчатка, які мають міцні емоційні стосунки з батьками, відчувають їхню підтримку, схильні відкладати перший досвід на пізніше. Цитую Латта: «Вашій доньці потрібно знати, що ви думаєте, і почути від вас, що вона особлива і до неї варто ставитися з повагою. Навряд чи це все зможе пояснити її хлопець… Найкращий спосіб вирішити будь–яке важке питання, в тому числі питання про секс, — просто поговорити про нього. Нема ніякого чарівного методу, про який ви не знаєте, отож не варто надто хвилюватися».
Маєте чим поділитися — пишіть: [email protected] або ж [email protected].
