Війна 29.04.2023, 20:45

Відомий співак про бої «на нулі»: «Вразило, що був страх, але не було паніки»

Фронтмен гурту «Антитіла» Тарас Тополя разом із колегами у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну пішов добровольцем

Тарас розказав, що відчуває людина мистецтва, коли йде на війну (на передовій співак воював пів року, зараз повернувся до творчості). Інтерв'ю з артистом публікують «Факти».

– Річ у тому, що «Антитіла» від самого початку заснування колективу жили не лише музикою. Ми завжди мали чітку громадянську позицію, були залучені в соціальні процеси. Коли у 2014 році розпочалася війна, відбулася анексія Криму, почали волонтерську діяльність, організовували допомогу ЗСУ паралельно з творчістю. Тому, коли сталося повномасштабне вторгнення, для нас рішення було очевидним: поставити музичну діяльність на паузу та піти до Збройних сил України. Було чітко зрозуміло: вся країна має чинити тотальний спротив. Якщо ні – просто не буде тієї країни, у якій можна давати концерти, гастролювати, розвиватися, реалізовувати мрії.

Але я розумію, що для багатьох митців повномасштабна війна стала справжнім стресом, вони до цього жили тільки творчістю, казали, що поза політикою, перебували у «бульбашці». Все змінилось, коли у «бульбашку» прилетіла ракета. І тоді довелося переналаштуватись і навіть комусь переродитися.

Вся країна має чинити тотальний спротив. Якщо ні – просто не буде тієї країни, у якій можна давати концерти, гастролювати, розвиватися, реалізовувати мрії.

…Страх на передовій був у всіх, але не було паніки. Ми пішли в батальйон, що на 50 процентів складався з людей, які ще вчора були цивільними. І раптом ці цивільні, представники різних професій, надягли форму. Мене вразило, наскільки усвідомлено люди йшли на ризик, жодної паніки. Всі розуміли, що в будь-який момент можуть втратити життя, адже велися серйозні бойові дії. Але ти перебуваєш серед однодумців, яких об’єднує любов до країни. Люди різних ідейних поглядів стають працювати, як єдине ціле: рятують, ідуть в бій, штурмують, захищаються. Нам потрібно було потрапити в таку ситуацію, щоб стати єдиними.

Чи комфортно музиканту на передовій? Звичайно, ні. Але не більше, ніж іншій людині, яка ніколи не чула вибухів, не рахувала прильоти й не відчувала це на собі. Так, нас могло контузити, у двох метрах від наших сховищ вибухали міни, артилерійські снаряди. Але, на щастя, нас не контузило. Не знаю, як би це вплинуло на нашу творчість… Взагалі на здатність створювати музику. Але ми мусили робити те, заради чого прийшли…

Чи важко було повертатися до творчості після побаченого та пережитого на фронті? Непросто. Але ми вже, слава Богу, увійшли в певний ритм. Тяжко було перших декілька тижнів. Так сталося, що ми повернулися з передової й буквально за дуже короткий період потрапили у Варшаву на виступ з Едом Шираном (відомий британський співак. – Ред.) на стадіоні. Це була мирна Варшава, і це здавалося трошки… дивним. Літають вертольоти, літаки, їздять трамваї, які глухо стукають по рейках у якихось місцях, і це звучить, як далекий виліт із міномета. Ми тепер інші. Нам до цього ще звикати й звикати…

Таїсія БАХАРЄВА.

Останні новини: