Курси НБУ $ 26.13 € 31.97
Найкращим «миколайчиком» можуть бути і дві цукерки

Волинь-нова

Найкращим «миколайчиком» можуть бути і дві цукерки

Чим переймалася і з чого дивувалася упродовж останнього часу заступник відповідального секретаря газети «Волинь-нова» Олеся БАНАДА

…щастям під подушкою

І хоча мені вже майже тридцять, а все ж щороку ранок 19 грудня починається з пошуку «миколайчиків». Навіть коли під час студентства лишалася цього дня сама в гуртожитку і добре знала, що подарунків нема від кого чекати, все одно заглядала під подушку.

Пам’ятаю, в дитинстві перед цим святом ми ставали дуже чемними, слухняними, прибирали в хаті, бо ж Миколай дізнається про непослух і принесе різку. Тільки одне дивувало: чому батьки і бабуся, на плечах яких стільки роботи, які завжди такі добрі, порядні, зоставалися без подарунків? Вони казали, що то тільки діток чекають сюрпризи. Та коли я підросла і зрозуміла, як усе відбувається насправді, все стало по–справедливому. І хоча в ті непрості 90-ті безгрошів’я було масовою проблемою простих українських сімей, мої рідні завжди 19 грудня знаходили «миколайчики». Хай під подушкою лежали дві цукерки чи кілька дольок шоколадки, чи намальована дитячою рукою листівка, але ту радість, якою наповнювалася вранці хата, неможливо передати.

Дарувати гостинці — ​ще приємніше, ніж отримувати їх. Бачити, як спалахують вогники в очах і на обличчі сяє посмішка — ​що може краще створити атмосферу початку Новорічно–Різдвяних свят?

Тоді я відчула, що дарувати гостинці — ​ще приємніше, ніж отримувати їх. Бачити, як спалахують вогники в очах і на обличчі сяє посмішка — ​що може краще створити атмосферу початку Новорічно–Різдвяних свят?

Сьогодні мала величезну відповідальність, бо готувала «миколайчики» для синочка. Він іще звечора чекав, щоб швидше настав ранок. А прокинувшись, прибіг до нас із чоловіком із щирим здивуванням, мовляв, звідки Миколай знав, що я так хочу цей поїзд? Ми хвалимо сина, що був слухняним, і тішимось, скільки щастя в дитячих очах. Минулого року після свята він ще довго щовечора брав книжку, давав мені і казав: «Мамо, граємо, що ти — ​Святий Миколай! Ховай під подушку, а я ніби сплю». Подумки радію, що поки моє чадо навіть не підозрює маму в причетності до сюрпризу і вірить у диво.

Хочеться, щоб сьогодні кожен отримав хоч трішки тепла і щиро порадів. Тож якщо маєте можливість, не забудьте зробити подарунок не лише своїм рідним, а й тим, про кого нема кому подбати: маленьким сиротам, немічному сусідові, бідному, що просить милостиню, хворому, котрий збирає кошти на операцію. Нехай дух свята пробуджує в серцях любов і надію, бо кожна людина заслуговує щастя.

…красунями на тисячу

«Бачила фотографії вашої Тані у «Фейсбуці», зразу й не впізнала — ​така гарна і вже зовсім доросла стала», — ​кажу мамі своєї знайомої. «Та я й сама її не впізнала, як приїхала з навчання з тими бровами… Ну зовсім як не моя дитина», — ​зітхає жінка. От маєш — ​краса, звичайно, змінює світ, але іноді такі трансформації бувають занадто вже радикальними.

Сміюся й розказую тьоті Наталі, як колись косметолог нафарбувала мені брови такою чорною фарбою, що кілька днів потім не могла змити й на люди страшно було вийти. Потрапивши до рук непрофесійного майстра, й справді ризикуєш вийти або блідою чиєюсь копією, або чужою навіть собі.

Проте багато хто не зважає, пасують їм модні тренди чи псують обличчя, і щосили намагається бути «на висоті». А передсвятковий період — ​то взагалі неабияке випробування для сучасних дівчат, адже кожна хоче бути неперевершеною на корпоративі чи новорічній вечірці. Тож і записуються на різноманітні процедури за місяць наперед, щоб таки встигнути.

До слова, сьогоднішні ціни на красу — ​добрячий удар по фінансах. Йдемо у салон середнього рівня, цікавимося вартістю наведення передноворічного марафету: манікюр — ​150 гривень, педикюр — ​250, моделювання і фарбування брів — ​100, нарощення вій — ​350, стрижка — ​100 (зачіска потягне на 200+), депіляція воском чи цукрова — ​250 грн. Таки в тисячу не вкладемось. І ця краса протримається менше місяця. А ще ж навіть про нове вбрання до свята не подумали…

А може, варто докласти трохи зусиль і навчитися самим дбати про себе? Дослухатися до внутрішнього голосу і розуміти, що твоє, а що ні. Наприклад, хороша фарба для брів коштує 100–150 грн, і її вистачить на рік, ціна якісної туші — ​така, як і одноразового нарощення вій на три тижні. Хочете навчитися бути справжньою леді і мати свій неповторний стиль — ​читайте «Сторінку для пані» у новому виданні «Цікава газета на вихідні» і вчіться доглядати за собою недорого, якісно і самостійно.

…Умінням відчувати чужі страждання

Не раз бачу, як жінка з мого під’їзду, котрої майже не знаю, веде під руку бабусю (очевидно, матір). Гуляють дуже повільно, але з чого дивуватися — ​старенькі зазвичай здоров’ям не похваляться. І от днями випадково почула уривок розмови, що нагадала мені одну молитву, але про неї трохи згодом. «Ходімо додому, ми вже довго на вулиці», — ​каже жінка. «Хто йде додому?» — ​питає бабуся, нічого не розуміючи. «Ти йдеш додому. Там уже котик чекає…» — ​доброзичливо та спокійно відповідає моя сусідка. Розумію, що в бабусі склероз чи психічний розлад, і думаю: яке терпіння і силу волі треба мати, щоб ось так спілкуватися з хворою людиною.

Коли занедужує хтось із моїх близьких, щоразу прошу в Бога, щоб послав їм здоров’я. У цілющу силу цих слів вірю, бо вже багато разів переконувалася, що вони насправді допомагають. Якось натрапила на молитву про те, щоб з любов’ю доглядати за хворим. Тоді великого значення їй не надала, а тепер розумію, що людям, на руках яких — ​родич із невиліковною недугою чи психічним розладом, не обійтися без підтримки вищих сил.

Звісно, якщо знаєш, що людина скоро одужає, що треба потерпіти трошки — ​і все минеться, вона знову радітиме життю, — ​то й не так важко доглядати за нею. Коли ж розумієш, що краще вже не буде, що то назавжди, головне — ​не опустити рук. Знайти підбадьорливі слова, набратися терпіння і подивитися на життя з іншого боку. Не гризти себе, бо від тебе нічого не залежить, а просто сприйняти все так, як є, просити в Бога сили і брати приклад із тих, хто попри всі негаразди навчився радіти з дрібниць і тішитися кожною хвилиною, коли поруч рідна, хоч і така хвора людина.

Молитва про те, щоб з любов’ю доглядати за хворим

Господи Ісусе Христе, Сину Бога Живого, Агнче Божий, що береш гріхи світу, Пастирю добрий, що душу свою положив за вівці Свої, Небесний Лікарю душ і тіл наших, що всяку недугу і всяку хворобу зціляєш у людях Твоїх, до Тебе припадаю, допоможи мені, недостойному рабу Твоєму. Зглянься, Милостивий, на працю й служіння моє, дай мені бути вірним в малому: послужити болящим Тебе ради, носити немочі немічних і не собі, а Тобі Єдиному догодити в усі дні життя мого. Ти ж бо сказав єси, о Найсолодший Ісусе: що вчините хоч одному з цих братів Моїх менших, — ​Мені вчините. Так, Господи, дай мені, грішному, по слову Твоєму, щоб я сподобився творити волю Твою благу на відраду і втіху спокушених і недужих рабів Твоїх, що їх викупив єси дорогоцінною Твоєю Кров’ю. Зішли мені благодать Твою, що спалює терня пристрастей моїх, Ти, що покликав мене, грішного, на справу служіння заради імені Твого, бо без Тебе не можемо творити нічого. Відвідай же вночі і випробуй серце моє, коли доведеться мені стояти в головах хворих і повалених, врази душу мою Твоєю любов’ю, що все терпить і ніколи не припиняється. Тоді я зможу, Тобою підкріплений, подвигом добрим подвизатися й віру зберегти аж до останнього мого подиху. Бо Ти єси Джерело зцілень душевних і тілесних, Христе Боже наш, і Тобі як Спасителю всіх людей і Женихові душ, що прийде опівночі, славу й подяку, і поклоніння приносимо нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.