На небезпечному ветсанзаводі провели всі необхідні роботи

Проблеми на підприємстві почалися минулої зими, коли від мешканців так званого Другого Ковеля в мерію надійшла інформація, що на завод приїхали підозрілі великі автомобілі. Люди вирішили, що в них привезли сміття з львівського полігону. Представники міськради разом із поліцією вирушили з перевіркою на завод і виявили, що у вантажівках не сміття, а органічні відходи

Тут були навіть незотлілі шкури 30-річної давнини

Як розповів мер Ковеля Олег Кіндер, філія ДП «Укрветсанзавод» — ​це автономна установа, не підконтрольна місту. Вона не є самостійною юридичною одиницею, підпорядковується тільки Києву, а рівень охорони на ній відповідає атомній електростанції. Це означає, що якби дирекція заводу не погодилася допустити комісію на територію, міська влада могла би потрапити туди лише після відкриття кримінальної справи.

Однак керівництво філії вирішило не ускладнювати ситуацію і дозволило оглянути своє «господарство». Побачене вразило — ​великі компостні ями для захоронення відходів, роги, копита, кістки на території і відповідний запах. Після рейду на завод у мерії терміново зібралася комісія з надзвичайних ситуацій. На засіданні прийняли звернення до «Укрпроспоживслужби» та ДП «Укрветсанзавод». Вимога одна — ​вжити невідкладних заходів для належного захоронення органічних відходів.

Після виконання робіт з освоєння коштів із державного резервного фонду наступного року міська влада Ковеля виділяє 8 мільйонів 700 тисяч гривень на завершення робіт по магістральному водопроводу.

Філією ветсанзаводу зайнялася також регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації. Першим пунктом розгляду стало питання кількості захоронених відходів та часу, за який це було зроблено. Встановили, що йдеться про рештки у компостних ямах, тисячі кісток на поверхні та незотлілі шкури тридцятирічної давнини. Їх випадково витягли на поверхню, коли рили нову компостну яму. «Свіжих» відходів було від 3000 до 4000 тонн, завезених протягом 2,5 місяця переважно вночі. Контроль за тим, скільки завод може прийняти і переробити тваринних решток, мала би вести «Укрпроспоживслужба». Але вона закрила очі на те, що відбувається. Мабуть, не безкорисно.

— Ми звернулися до державного підприємства «Укрветсанзавод» та «Укрпроспоживслужби» з вимогою терміново вивезти відходи, — розповідає ковельський міський голова. — Через деякий час їх дійсно почали вивозити, але не зрозуміло, за якими схемами. Щось відправляли у Костопіль, щось — ​у Жовкву, де є аналогічні заводи, щось в інші місця. Все це бачили жителі і, природно, обурилися. Але їхній гнів використали політики для свого піару, спонукавши до перекриття траси Київ — ​Ягодин — ​Варшава. Люди хотіли звернути увагу на проблеми ковельського ветсанзаводу, хоча міська влада вже працювала над її вирішенням.

Завдання — ​перезахоронити рештки і провести водогін

За сприяння народного депутата України від Ковельського виборчого округу Степана Івахіва та першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва уряд виділив 17 мільйонів гривень на ліквідацію надзвичайної ситуації місцевого характеру. Так класифікувала події на підприємстві у Ковелі спеціальна комісія ДСНС, що визначає клас усіляких «НП». Крім того, 1,3 мільйона направили з обласного резервного фонду. 1,7 мільйона виділила Ковельська міська рада.

Ліквідація надзвичайної ситуації відбувалася в двох напрямках. Перший — ​перезахоронення відходів. Регіональна комісія прийняла рішення помістити їх у бетонні резервуари, розташовані поряд із ветсанпідприємством. Ці ємності стоять тут ще з радянських часів, коли працював крохмальний завод. Підготовка семи резервуарів для перезахоронення обійшлася в 1,5 мільйона гривень. Кошти використали на будівельно-монтажні роботи з очищення, цементації стінок, роботи по металу на кришках, якими закривають ємності.

Зроблено також під’їзну дорогу (ще 1,5 мільйона) та проведене саме перезахоронення (840 тисяч). У резервувари перевезені небезпечні відходи та рештки шкур, які лежали в землі десятки років. Усі роботи виконані згідно з планом та дотриманням вимог під час переміщення органічних відходів. За актами, перезахоронено 2,5 тисячі тонн тваринних решток.

Другий напрям ліквідації надзвичайної ситуації — ​забезпечення питною водою населення, яке проживає в кілометровій санітарній зоні. Оскільки відходи були захоронені з порушенням технології, вони заразили верхні водоносні шари. Воду з них споживали люди, які мешкають неподалік заводу. З перших днів «НП» воду сюди привозили коштом міської ради, бо в криницях підвищився рівень нітратів. Тому 12 із 17 мільйонів — ​це гроші на проведення водогону та робіт із влаштування внутрішніх мереж систем на вулицях кілометрової зони. Всі роботи виконані на 100 відсотків. Але щоб подати людям чисту воду, цих коштів недостатньо.

— Після виконання робіт з освоєння фінансування із державного резервного фонду наступного року міська влада Ковеля виділяє 8 мільйонів 700 тисяч гривень на завершення робіт по магістральному водопроводу, — ​повідомив Олег Кіндер. — ​Ще 1,5 мільйона передбачено на проведення внутрішньовуличних мереж. Що буде з філією в майбутньому? «Укрветсанзавод» перебуває на стадії банкрутства. Його подальша доля мені невідома, але я за те, щоб завод був закритий, бо за такою технологією він працювати не може.

Ольга КУШНІР