А як стануть бабусями Кукла і Золушка? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.91 € 33.15
А як стануть бабусями Кукла і Золушка?

Волинь-нова

А як стануть бабусями Кукла і Золушка?

Мадонна, Осійохон, Нух, Япіла, Прінцеса, Тіссанде, Мухаймін, Шавкавбек, Дьюдонне-Рене, Кукла, Золушка... – такими й іншими не менш дивними, принаймні для нас, іменами називали минулоріч новонароджених діток в Україні

У сучасному суспільстві, особливо серед молоді, часто поширюється думка, що в колишньому Радянському Союзі всі мусили бути однаковими. А зараз, керуючись принципом, що кожна людина — індивідуальність, а отже, повинна вирізнятися з-поміж загалу, часто вдаються до крайнощів. Зокрема, із самого народження немовляти його дорослі опікуни намагаються виокремити своє чадо, навіть обираючи ім’я.

Іноді здається, що новоспечені молоді матусі й татусі вирішили «відірватися» на власному малюкові. І навіть якщо хтось із батьків іншої національності, рости маленькому Шавкавбекові серед Максимків та Сашків. 

Навіть я, носій досить поширеного (у деяких регіонах країни більше, в деяких – дещо менше) українського та загальнослов’янського імені декілька разів потерпала від «нерозуміння». «Як можна було назвати Мирославою?  Донька піддалася на пропозицію зятя (сякого-перетакого), от тепер має. Що за ім’я таке?» – просто в очі говорить жіночка, в якої більше ненависті до колишнього зятя, ніж до мене чи власної внучки. Значно прикріше почути від священнослужителів: виберіть собі якесь ім’я, яким ви завжди будете називатися при сповіді чи церковних поданнях. Доводиться обходити таких духовних наставників, бо хрещена цим іменем, а від хреста відмовлятися – гріх великий. 

В українському демократичному суспільстві ніщо не обмежує вибору імені. Втім, наприклад, в Ісландії заборонили називати дітей Андріями: мовляв, не відповідає правилам чистоти мови. У невеличкій європейській державі з населенням 335 тисяч осіб, аби зберегти основний атрибут нації, спеціальна комісія дуже уважно відслідковує мовні традиції. Більшість іноземних слів, включаючи і чимало власних імен, її мешканці вважають за краще не запозичувати безпосередньо, а адаптувати до своїх правил. Тож нашого Андрійка тут називатимуть на ісландський манер – Андрі.

Мода — як колесо: проходить, потім повертається. І дещо призабуті національні імена з часом знову набувають актуальності, іноді модернізуються, але залишаються нашими. Натомість, погодьтеся, ніколи не повернуться в ужиток такі, як Сталіна чи Тракторина. 

До вибору назви свого човна дуже мудро підходив герой пригодницької історії капітан Врунгель: «Як корабель назовеш, так він і попливе!» Цікаво, а яку долю хотіли дорослі запрограмувати для донечки, назвавши Золушкою чи Куклою? Та не варто забувати давно доведену істину: не те що ім’я, кожне слово і навіть  інтонація несуть у собі певну енергетику, впливають на особистість, характер і життя людини. Дитина, усвідомивши своє ім’я, вважає його наймилішим, найкращим. Тож нехай маленькі Принцеси і Принци знайдуть гармонію, рівновагу і своє місце у часто байдужому, жорстокому і несправедливому світі під назвою життя.