Знаменитий «Бійцівський клуб» написав онук українця

Уже перші твори цього автора буквально підірвали громадську думку нестандартним стилем написання, великою кількістю сцен жорстокості й характерними особливостями слововживання. Критики називають його «шоковим письменником». Книгам Чака Поланіка притаманні мінімалізм, похмурий, навіть чорний гумор і зла іронія, певна хаотичність розповіді й часті повтори фраз та епізодів. А героями зазвичай виступають маргінальні особистості та вигнанці, котрі намагаються за будь-яку ціну знайти своє місце під сонцем у жорстокому й бездушному світі

Трансформував своє прізвище, коли побував на могилах баби й діда

У всіх офіційних документах ім’я скандального літератора англійською пишеться Palahniuk. А Чак сам себе називає Поланіком. Він пояснює, що переробив прізвище, коли побував на могилі бабусі й дідуся, українських емігрантів, яких іменували Павлина та Микола Палагнюки. Але, як стверджують численні публікації, своїм родоводом письменник ніколи не цікавився. З розповідей митця відомо лише, що виріс він у трейлері на околицях штату Вашингтон. Закінчив Орегонський університет, здобув фах журналіста. У роки навчання стажувався на Громадському радіо. Потім переїхав до Портленда і влаштувався репортером у місцеву газету. Паралельно працював автомеханіком і писав посібники з ремонту вантажівок. Водночас, щоб відчувати себе потрібним суспільству, Чак Поланік став волонтером у притулку для безхатьків і працював у хоспісі, але пішов звідти після смерті одного з хворих, котрий став йому близьким другом.

Щодо особистого життя, то письменник у 2003 році дав інтерв’ю журналу «Entertainment Weekly», де розповідав про партнера та свою гомосексуальність.

«Бійцівський клуб», який шокує, але був номінованим на «Оскар»

Про заняття творчістю Чак Поланік серйозно замислився тільки після 35 років, коли прийшов на письменницькі курси. Там завдяки наставнику він по-справжньому захопився літературою. Чак написав перший роман, але не захотів оприлюднювати, розчарувавшись у сюжеті. А наступну книгу, «Невидимки», відмовився публікувати видавець, назвавши її «обурливою».

Лексика, яка шокує читача, ненормальні дійові особи, часто просто психи, безглузді ситуації, хвацько закручені сюжети і взагалі складна композиція твору — ​невід’ємні атрибути творів Поланіка. 

Розлютившись, автор написав інший твір, ще більш шокуючий. Це був «Бійцівський клуб», котрий ви­йшов у 1996 році. Тоді письменник отримав неформальне звання «короля контркультури», дві літературні нагороди і всесвітню славу. Роман перевидавався тричі.

У 1999-му — ​новий вибух популярності Чака Поланіка, коли твір екранізував американський режисер Девід Фінчер. Фільм відразу став культовим і навіть був номінованим на премію «Оскар».

На сьогодні в доробку письменника 16 романів, у тому числі графічний «Бійцівський клуб‑2», що вийшов у 2015–2016 роках, два томи документальної прози і збірка оповідань. Його твори перекладені багатьма мовами і виходять мільйонними тиражами по всьому світу. Серед популярних романів — ​«Уцілілий», «Колискова», «Привиди».

У чому ж секрет успіху нестандартного автора? На думку літературних критиків, Чак Поланік звертається до гострих тем, послуговується обмеженим словниковим запасом, використовує короткі речення, тонкі цинічні дотепи, іронічний чорний гумор. Лексика, яка шокує читача, ненормальні дійові особи, часто просто психи, безглузді ситуації, хвацько закручені сюжети і взагалі складна композиція твору — ​невід’ємні атрибути творів Поланіка.

10 цитат від Чака Поланіка:

= Для кожного, хто тебе знає, ти різний.

= Від занадто гучного компліменту буває болючіше, ніж від ляпасу.

= Багаті, на відміну від більшості людей, знають: мости не спалюють. Це тринькання! Їх продають.

= Коли можна прокинутися в іншому місці, якщо можна це зробити не в той час, то чому б одного разу не встати інакшою людиною?

= Чоловік, якого виховала мати-одиначка, одружений уже від народження.

= Мета не в тому, щоб жити вічно, а в тім, аби створити щось безсмертне.

= Дай людині відчути себе Богом, і вона заради тебе стрибне через палаючий обруч.

= Тяжко забути біль, але ще важче згадати радість. Щастя не залишає пам’ятних шрамів.

= Зірки — ​це найкраще, що є в житті. На тому боці, куди ми йдемо, коли вмираємо, їх немає. 

= Може бути, що ми потрапляємо в пекло не за ті вчинки, які скоїли, — опинимося там за дії, яких не вчинили. За справи, які не довели до кінця…