Курси НБУ $ 28.06
«Чорні археологи» сміятимуться з нового закону

Їхня зброя — сучасні металошукачі.

Фото із сайту ukranews.com.

«Чорні археологи» сміятимуться з нового закону

Чим переймався і з чого дивувався упродовж останнього часу заступник головного редактора газети «Волинь-­нова» Сергій НАУМУК

…страшилкою для незаконних копачів

Нещодавно Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроект про посилення відповідальності в галузі охорони культурної спадщини.

«На сьогодні існує безліч проблем щодо збереження об’єктів культурної спадщини. Зокрема, це стосується і недостатнього рівня кримінальної відповідальності за злочини. Вбачається неефективність покарання, оскільки не досягнуто його мети — ​зменшення кількості правопорушень у цій сфері. Не криміналізовані взагалі діяння, пов’язані зі знищенням, руйнуванням, пошкодженням пам’яток, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, універсальна цінність яких визнана світовою спільнотою», — ​йдеться у пояснювальній записці до проекту закону, підписаній міністром культури України Євгеном Нищуком.

За незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини пропонується збільшити штраф до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (264 300 грн), або карати обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк із забороною обіймати певні посади. За зумисне доведення до руйнування об’єкта культурної спадщини або його знищення власником пропонують стягувати вже 440 500 грн. Якщо ж ідеться про пам’ятку національного значення або внесену до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, то зловмисникам загрожуватиме від 5 до 8 років ув’язнення. Пошук рухомих об’єктів (кераміки, металевих виробів, монет тощо) на пам’ятці пропонують карати позбавленням волі від 7 до 10 років.

«Кабмін хоче посилити відповідальність для чорних археологів» — ​такими заголовками розквітнули сайти інтернет–видань. Хотіти то, може, й хоче — ​але от чи вдасться?

— Чорні копачі тільки сміятимуться з цього закону, — ​каже директор спеціалізованої установи «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, який у цій галузі вже кільканадцять років. — ​У нас немає судової практики щодо покарання руйнівників курганів і городищ. Майже всі пам’ятки археології в Україні не мають позначок, їхні межі не встановлені, паспорти не виготовлені. Тому нелегальні копачі на раз–два доведуть у суді (що не раз і траплялося), буцім копали не на об’єкті археологічної спадщини або ж просто гуляли з лопатою. Треба вже або дозволяти пошукові роботи і водночас зобов’язувати звітувати про знахідки, які держава має викуповувати, як у Великобританії, або вводити найсуворіші заборони на володіння металошукачами і саджати у в’язницю за найменші роботи на пам’ятках, як у Мексиці.

От і виходить, що хвалений законопроект не досягне декларованої мети. В одному міністр культури має рацію: «на сьогодні існує безліч проблем щодо охорони і збереження об’єктів культурної спадщини».

…молочною імпотенцією влади

З 1 січня цього року згідно з вимогами Угоди про асоціацію з ЄС Україна мала відмовитися від закупівлі молока другого сорту. Проте Мінагрополітики ініціювало відстрочку впровадження нового стандарту до 1 липня. Мовляв, вона буде використана «для створення ступеневої системи трансформації вимог до якості молока–сировини, гігієнічних вимог до молочних продуктів під час виробництва та переробки».

Тепер постає запитання: що буде з «людським» молоком після 1 липня? Чи прийматимуть його, запитують нас читачі. Спробуємо розібратися.

Нині в Україні розрізняють чотири ґатунки молока залежно від вмісту бактерій: екстра, вищий, перший і другий. Перший раз питання про відмову від молока другого сорту постало ще в 2004 році, коли наша країна увійшла в СОТ. Проте цього не сталося. А оскільки село дає більшість голосів популістським партіям, то чимало діячів рвали горло — ​мовляв, запровадження таких стандартів погіршить становище селян.

Майже всі пам’ятки археології в Україні не мають позначок, їхні межі не встановлені, паспорти не виготовлені. Тому нелегальні копачі на раз–два доведуть у суді (що не раз і траплялося), буцім копали не на об’єкті археологічної спадщини або ж просто гуляли з лопатою.

Хоча жодних системних змін не робили. Роздача доїльних апаратів, якою так вихвалялися волинські регіонали, не покращила ситуації. Причин цього чимало: і низька якість самих апаратів, і незацікавленість змінами з боку переробних підприємств.

Разом із тим проблема стосується багатьох. Скажімо, у січні в Україні сільгосппідприємства надоїли 222,8 тисячі тонн, господарства населення — ​350,4 тисячі тонн, на Волині відповідно

7 і 16,4 тисячі тонн. Чимала частина надоєного на сільських обійстях перекочовує на переробні підприємства.

З іншого боку, Україна за останній рік наростила експорт молочних продуктів (зокрема, стала другим за величиною постачальником масла в ЄС), а значить, потреба у сировині зростає. Притому деякі переробники тотально залежні від одноосібників. Скажімо, Рожищенський сирзавод майже

80 відсотків молока закуповує у населення.

Тож якщо в один день почне діяти заборона на переробку молока другого сорту, то збитки матимуть не тільки селяни, а й багато переробників.

Звідси висновок: після 1 липня нічого не зміниться. Бо владу стримуватиме не лише боязнь втратити голоси селян на чергових виборах, а й лобістські можливості власників молокозаводів. Тим більше наказ про заборону закупівлі має перехідний термін впровадження до 2022 року. А до того часу влада ще не раз зміниться.